У дев'яти оглядових кімнатах Василь Мороз зібрав понад 3 тисячі прадавніх експонатів, що відображають побут та культуру рідного краю. Саморобне дерв"яне ліжко, на ньому охайно складені подушки. На стінах старовинні ікони та вишиті рушники. Підлога устелена самотканними килимовими доріжками. Посередині кімнати - саморобна піч. Приблизно так розпочинався ранок українця більш як півстоліття тому.
Про це з великим ентузіазмом розповідає господар Музею етнографії і побуту села Саджави Василь Мороз. Три тисячі експонатів, які відображають минуле рідного краю, пан Василь розмістив у дев"яти невеличких кімнатах колишньої сільської школи. З неабиякою гордістю гід музею Василь Іванович демонструє відвідувачам кожну деталь побуту рідного краю. Каже, все це колись тримали у руках місцеві ковалі, орачі, художники по дереву та різбари.
Василь Мороз, директор музею: - Це все моє життя. Щиро вам скажу. Тому, що я надзвичайно захоплений цим. І якщо мені важко на душі, я приходжу сюди. Відпочив, щось поміняв, переклав, то і мені набагато легше і живеться.
Пишається Василь Іванович і давніми винаходами своїх односельців. До прикладу, розповідає пан Василь,чоловіки після важкої роботи на полі, щоб не обтяжувати своїх жінок скидали чоботи за допомогою ось такої ззувачки. Ну а щоб не нищити сусідські квітники хтось із місцевих вигадав їм вдалу альтернативу. Букети з гусячого пір"я в ті часи були доволі популярними. Клебан Йосип до музею одного села приїхав здалеку. Каже нинішній молоді є чого повчитися у наших предків.
Клебан Йосип, відвідувач музею: - Це би молодь, щоб вона жила цим. Не тим, що ходити по кабаках, старатися собі вмазати. Аби оце таким, як люди раньше жили. На цим вчитися можуть молодь насамперед.
Місцева влада вже кілька років гадає над тим, як викроїти з мізерного бюджету гроші на зарплатню Василеві Морозу. Адже пан Василь працює на голому ентузіазмі. Та це не головне, запевняє директор музею одного села. Головне щоб люди завжди цікавилися своєю історією.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
У дев'яти оглядових кімнатах Василь Мороз зібрав понад 3 тисячі прадавніх експонатів, що відображають побут та культуру рідного краю. Саморобне дерв"яне ліжко, на ньому охайно складені подушки. На стінах старовинні ікони та вишиті рушники. Підлога устелена самотканними килимовими доріжками. Посередині кімнати - саморобна піч. Приблизно так розпочинався ранок українця більш як півстоліття тому. 