Автор: Центр досліджень політичних цінностей Коментарі (0)
24 травня представники Федерації профспілок України почали пікетування будинку Кабінету Міністрів на знак протесту проти підвищення тарифів на газ та електроенергію для населення. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Які перспективи профспілкового руху в Україні?»
Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій): „Я вважаю, що взагалі профспілковий рух буде розвиватися, як і загалом робітничий рух, а також інші форми соціальних рухів. Україну очікує полівіння, й активізація профспілкового руху – це перша ластівка цього глобального полівіння. Це прогнозувалося й раніше. З одного боку, це об‘єктивне явище, а з іншого – є суб‘єктивні моменти, оскільки Віктор Ющенко недооцінив потенціал нових українських лівих. Якщо Леонід Кучма міг собі дозволити, скажімо, ігнорувати ці вимоги й заморожувати реальні інтереси чи реальні проблеми, в тому числі й профспілкового руху, то Вікторові Ющенку, яки прийшов до влади не в останню чергу на хвилі обіцянок соціальної справедливості, заморозити ці проблеми не вдасться – йому доведеться їх вирішувати”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „В СРСР так звані профспілки були частиною державного механізму. Реальні функції із захисту своїх членів у профспілок були змінімалізовані. У пострадянській Україні профспілки не спромоглися змінити свою внутрішню сутність, і, відповідно, працівники мало схильні розглядати профспілки як засіб захисту власних прав від працедавців. Винятки в діяльності профспілок, безперечно, є, але вони залежать не від системи діяльності профспілок, а від конкретних особистостей. А через те, що українська політика відчуває брак кадрів, то будь-яка моло-мальськи видна особистість у профспілковому русі відразу висмикується в «чисту політику». Так що поки що профспілковий рух знаходиться в стані занепаду і має перспективу занепасти ще далі”.
Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»): „К сожалению, это несколько необычная ситуация, потому что по законам политического развития, при сильном капитализме появляется и профсоюзное движение. Это потом оно попадает в зависимость от региональных структур или мафии. Это очень верное средство нейтрализации развития левого течения, по крайней мере, так было в Европе. У нас уже 15 лет капитализм, но независимых профсоюзов, и вообще сильных профсоюзов, так и не появилось. Украина – промышленная страна, и полное отсутствие интереса у работников к защите своих прав и возможностей, несколько удивляет. Это добром не закончится. Но при этом существуют старые постсоветские профсоюзы, которые активно используются в политической борьбе, или новые, так называемые независимые профсоюзы, которые носят грантовую природу – созданы, как правило, по западным вариантам. Поэтому, конечно же, профсоюз стране нужен, потому что нельзя рассчитывать на моральность или высокие человеческие качества украинских и зарубежных капиталистов, которые работают на Украине. Поэтому, конечно же, отсутствие сильного профсоюзного движения является очень крупным недостатком, гораздо более сильным, чем отсутствие развитой степени свободы слова. Поэтому я считаю, что повышение роли профсоюзов, не контролируемых государством или отдельными политическими кланами, крайне необходимо для Украины, гораздо более важно, чем сегодняшние экономические реформы”.
Володимир МАЛИНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень): „На сегодняшний день профсоюзное движение в Украине очень слабое и в общем-то не является полностью независимым. Но я абсолютно убежден, что профсоюзное движение должно быть реформировано и должно быть основной политической силой, поддерживающей социальные требования населения. Я абсолютно убежден, что именно на базе профсоюзного движения должны строить свою политику левые партии, или те, кто будет на левом фланге. Пока там никого нет: социалисты решили пойти во власть, коммунисты – уходящая партия, так что, к сожалению, это место пустое, но думаю, что там появятся левые партии, которые будут тесно сотрудничать с независимыми профсоюзами. Потребность в независимых профсоюзах крайне высока – без этого социальные права не будут защищены. Их роль важнее даже роли политиков, потому что на каждом предприятии надо защищать требования коллективного договора: чтобы он составлялся с учетом интересов наемных работников, и выполнялся, что очень важно. Я абсолютно убежден, что надо радикально реформировать наше профсоюзное движение и его роль должна повышаться”.
Павло ЦИРУЛЬ (фінансовий аналітик Центру екстремальної політики): „Во-первых, с профсоюзами считаются в любой цивилизованной стране мира. Любая страна закрепляет за собой ведение так называемого социального диалога. К сожалению, в Украине социального диалога никто не ведет: нет на сегодняшний момент процедуры, регламентирующей правила диалога между профсоюзами, работодателями и государством. Идеальной моделью в этом вопросе является так называемая шведская модель, где государство является контролирующим органом договоренностей между профсоюзами и работодателями. У нас, к сожалению, наоборот: у нас есть отдельные договоренности между профсоюзами и государством и договоренности между государством и работодателями. Естественно, такая ситуация не является нормальной, поэтому перспектива профсоюзов явная и никуда не исчезает. Самое главное, что на сегодняшний момент не выполняются те договоренности, которые подписываются между профсоюзами и государством. Почему на сегодняшний момент профсоюзы бастуют? Потому что ни одна договоренность, которая была прописана в начале года, не выполнена. Второй момент – это первое число, за которым маячит увеличение цены, и за которым действительно стоит большая экономическая проблема”.
Максим СТРІХА (керівник наукових програм Інституту відкритої політики): „Майбутні перспективи, я думаю, досить райдужні, оскільки профспілковий рух є необхідною умовою громадянського суспільства. Щодо перспектив Федерації профспілок, яка почала цю акцію, то я не певен, що досить оптимістичні. Ця акція носить популістський характер. Зрозуміло, що, на жаль, це підвищення є вимушеною необхідністю й із цим дуже запізнилися. Сама немасовість цієї акції, близько 10 тисяч людей, показує, що або люди байдужі до цього, або краще розуміють необхідність підвищення цін, аніж лідери профспілок”.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
