16 червня 2006 р, в Києві, в „Українському Домі” відбулися загальнонаціональні збори „Всеукраїнська Народна Рада”, з благословіння Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
Царю небесний, Утішителю, Душе істини, Що всюди єси і все наповняєш, Скарбе дібр і життя подателю, Прийди і вселися в нас, І очисти нас від усякої скверни, І спаси, благий, душі наші.
„Шановне зібрання! Мені не треба говорити, чого ми сьогодні тут, в цій залі. Ті тривоги, ті загрози є реальними, а не міфологічними. Не політичними предками, а реальністю, яка загрожує сьогодні існуванню держави і конституційного ладу України, спонукала нас, всі громадські сегменти, перейняті проблемами української цілісності, української перспективи, зібратися сьогодні тут” – слова Павла Мовчана, голови оргкомітету Ради, в склад якої також входять Кирило Стеценко, Микола Жулинський, Іван Драч, Анатолій Погрібний, Іван Заєць, Ганна Скрипник, Ігор Каганець, Микола Дробноход, Микола Карп’юк, Андрій Мохник, Михайло Горинь, Євген Шевченко, Володимир Щербина.
Зал був переповнений. Замість монотонних, шаблонних, сплюснутих часом, промов, всі присутні отримали шквал думок тверезого аналізу ситуації, різноманітних, подекуди досить страшних, фактів нашого сучасного буття, практичних різнобічних пропозицій по виходу з кризи, в якому зараз перебуває все українство. Періодично з залу лунали заклики, вимоги до президії, подекуди окремі слухачі, прямо з місця, також ставали активними учасниками Ради, з мікрофонами чи без, пропонуючи власне бачення вирішення проблеми. Як влучно зазначив під час свого виступу Іван Заєць, „те, що ми чуємо тут думки настільки протилежні і настільки далекі, це все говорить про те, що сьогодні Україна не збавляє того протестного настрою, не збавляє тієї відповідальності і турботи за долю своєї нації і своєї держави”.
Провідні політичні, культурні та громадські діячі української нації, активні учасники акцій протесту, студенти; запальна молодь і розважливе старше покоління; вся українська нація, уособлена представниками найактивніших членів нашої інтелігенції з різних куточнків України (Київ, Крим, Харків, Дніпропетровськ, Луганськ, інші); за три з половиною години виступило понад тридцять осіб... Врешті, все це в кінцевому результаті викристалізувалося в узагальнені, і разом з тим, конкретні дії, які необхідно зробити для виходу з сучасного стану. Як основа для більш-менш передбачуваного та правового розвитку подій, було проголошено, що Президент України, якого маємо зараз, має взяти всю повноту влади в свої руки і навести порядок („Хватить займатися дурницями, беріть ситуацію в свої руки і наводьте порядок!(М. Карп’юк)”). Що саме він має врешті-решт стати тим лідером, навколо якого сконсолідуються всі націонал-патріотичні сили, на які Президент дійсно може спертися, саме він, маючи за основних радників цвіт сучаної української інтелігенції („Один-єдиний крок – щоб Президент прийшов до інтелігенції(В. Карпенко)”), має стати ініціатором руху за відродження української мови („саме в мові самоорганізовується, як зазначив Подебня, українська людина з усіма особливостями її психіки, темпераменту, творчої уяви. Це єдиний спосіб бути українцем і індивідуальністю в широкому глобалізованму світі(П. Мовчан)”), культури, української національної свідомості. Доречно зазначити, що Віктор Ющенко на збори ВНР також був запрошений, публічно, під час акції 13 червня, але не прийшов. Певно, мав набагато важливіші справи. Серед інших рішень найважливішою постала необхідність закріпити ВНР, як постійнодіючий орган, яка має стати координаційним центром всіх подальших подій. Серед найближчих: організація пікету ВРУ 28 червня цього року, організація акції 17 серпня, приуроченої до всесвітнього форуму українців. Також, серед практичних пропозицій, були: перетворити ці збори на організацію всеукраїнського правого руху під назвою „Українська Домінанта” (Ю. Іллєнко), створення єдиної української партії націонал-патріотичного спрямування (Є. Червоній), організація інформаційного простору ВНР (Л. Голота), організації мітингів та демонстрацій на кожне антинаціональне рішення державної влади (Ю. Костенко), організація „Національної Гвардії” для фізичного захисту і обстоювання національних інтересів всереднині держави (С. Хоменко), відміна політреформи правовим шляхом (М. Карп’юк), введення обов’язкових іспитів з української мови для депутатів всіх рівнів (Леся Степовичка).
Що б хто не казав, були організовані і проведені ці збори добре чи погано, в будь-якому випадку можна стверджувати, що з цим зібранням український національний рух набув якісно нової форми. В найближчі дні буде вирішуватись питання, чи ця форма, вже вкотре, знову зачахне, а чи усталиться, розвиватиметься, і, врешті, зможе заявити про себе не тільки в Києві, в „Українському Домі”, але і по всій Україні, як сила, з якою будуть змушені рахуватись.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
