Автор: Центр досліджень політичних цінностей Коментарі (0)
30 червня Роман Безсмертний заявив на брифінгу, що лідери коаліції готові сісти за круглий стіл з Партією регіонів. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Який компроміс можливий між владою і опозицією?»
Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій): „Взагалі Партія регіонів хоче «широкої» коаліції, але вже б вона погодилася й на широкий компроміс. Чи погодяться на широкий компроміс «помаранчеві» - це питання. Тому поки що «помаранчева» коаліція готова на вузький компроміс, що стосується перегляду квот опозиції щодо парламентських комітетів. У межах такого вузького компромісу представники «помаранчевої» коаліції пропонують сісти за круглий стіл Партії регіонів. Чому тільки вузький, а не широкий компроміс пропонують «помаранчеві» сили? Очевидно, тому, що більш широкі умови для компромісу, що виходять з межі розподілу комітетських посад, порушують всі пакетні домовленості, всю систему противаг і стримувань, яку з таким трудом було створено в ході коаліційних переговорів”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „Компроміс – це нині єдино розумний вихід із політичної кризи. «Помаранчева коаліція» як більшість має право і повинна сформувати виконавчу владу, тобто Україна отримає Уряд на чолі з Юлією Тимошенко. Натомість, Верховна Рада як орган не лише законодавчий, а й представницький, формує свої керівні органи з урахуванням інтересів усіх п’яти політичних сил в Парламенті. Зрештою стаття 76 Регламенту чітко вказує, що квоти керівництва комітетів Верховної ради визначаються пропорційно кількісного складу депутатських фракцій. А стаття 83 Конституції України безпосередньо нагадує, що порядок діяльності Верховної Ради базується зокрема на Регламенті. Також можна пригадати, що «помаранчеві» сили, під час президентської кампанії обіцяли майбутній опозиції керівництво у таких комітетах, як «бюджетний», «з питань свободи слова», «боротьби з корупцією». Так що розподіл парламентських комітетів з урахуванням інтересів опозиції виглядав би справедливо. Натомість опозиція має нести свою частку відповідальності за політичну ситуацію в державі, і взяти на себе зобов’язання не виходити за межі конституційного поля. В умовах протистояння між політичними силами такий компроміс може і мусить запропонувати Президент України. Інакше його відстороненність від процесу почне підштовхувати до думки, що комусь серед його оточення вигідно абсолютна недієздатність парламенту ”.
Юрій ЯКИМЕНКО (директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова): „Компроміс має стосуватися гарантій прав опозиції. Які саме гарантії? Про це вже неодноразово говорили - це право опозиції очолити певні комітети і представництво в інших комітетах Верховної Ради. Якщо говорити про вимоги Партії Регіонів щодо участі в місцевих органах виконавчої влади регіонів, де вони мають більшість, то, на мій погляд, ця вимога виходить за рамки стосунків «влада – опозиція». Треба чітко розрізняти, де є виконавча влада, а де опозиція. Компроміс може бути виключно зосереджений на розподілі посад у керівництві Верховної Ради та парламентських комітетів”.
Іван ЛОЗОВИЙ (президент Інституту державності і демократії): „Тільки один – це повна капітуляція влади. Розраховуючи саме на такий варіант Партія регіонів і затіяла цю абсолютно безперспективну тактику. Вони не можуть до безкінечності тримати в облозі Верховну Раду. Тільки при слабкій владі така тактика може спрацювати і, якщо вона спрацює, то це черговий і не дуже потрібний доказ того, що влада у нас, в тому числі й наш президент, слабкі. Будь-які поступки Партії регіонів – це капітуляція”.
Євген КОПАТЬКО (директор Компанії соціологічних і маркетингових досліджень ДІАЦ м. Донецьк): „Компромисс в том, что власть научится уважать оппозицию и считаться с тем, что за оппозицией стоит огромное количество избирателей. Это - первое. Во-вторых, если будет принят закон об оппозиции и Партия регионов получит ряд портфелей, которые будут приемлемы с точки зрения контроля над действиями власти, тогда, я думаю, компромисс возможен”.
Андрій ЄРМОЛАЄВ (президент Центру соціальних досліджень «Софія»): „В даному випадку Роман Безсмертний хоча й говорить від імені коаліції, але це скоріше позиція блоку «Наша Україна». Зараз блок «Наша Україна» може погодитися з Партією регіонів стосовно дотримання норми регламенту щодо обрання спікера та його заступників. На практиці це може означати, що можливі нові переговори між Партією регіонів та частиною «Нашої України» щодо кандидатур на керівні посади в парламенті та парламентських комітетів. За таких обставин можна допустити, що Партія регіонів не тільки розблокує, але й прийме участь у голосуванні щодо керівництва Верховної Ради. Зворотній бік справи – буде суттєво ускладнена ситуація щодо голосування по кандидатурі прем’єра. За кадром залишається непроста атмосфера, що склалася всередині «Нашої України» між вождями та «фрондою» - тією частиною груп, що не погоджуються на вузький формат коаліції. За таких обставин, якщо голосування за прем’єра буде проводитися окремо, я не виключаю можливих проблем щодо просування його кандидатури. Цього боялися «помаранчеві» з самого початку і зараз ця проблема і постає. Що стосується кандидатур тих політиків, що претендують на посади спікера й прем’єра, то тут можуть бути інші варіанти. І навіть, якщо кандидатура прем’єра від «помаранчевих» не буде зустрінута блокуванням трибуни з боку Партії регіонів, то ціна питання буде високою. Я не виключаю, що після «кидка», який відбувся під час переговорів з Партією регіонів, відбудеться «отвєтка» - новий «кидок», але тепер в плані формування керівних органів та ігнорування інтересів учасників «помаранчевої» коаліції. Все, про що я говорю, - це проекція, яка виходить з того, як вели себе учасники процесу протягом останнього тижня, оскільки предметом переговорів може бути лише компроміс. Які нові вимоги Партії регіонів будуть виникати – невідомо. Взагалі варіантів два: або компроміс, або продовження війни. Варіант «Українського дому» тут не проходить, оскільки це може стати причиною конституційної кризи”.
Я вам хочу сказать шановни други, что в те же самые годы, как ни страно даже в России от голода умирали люди, тысячами, сотнями тысяч. А моя бабушка. которая жила в те годы на Ставрополье (на Ставрополье - все так говорят до сих пор, и я не вижу ничего...››› Мыкола| 01.12.2008, 16:05
Згоден із "А нынешние либералы демократы не несут ответсвенности за алкоголизм, наркоманию..."
...››› wlodko| 30.11.2008, 17:04
Цікаво, чого цей американський індианець придумав для українців вислів "голодомор" та переймаєтся їхньою справою, а ні пари з вуст про поголовне і планомірне знищення геть під чисто всі коренні індианські племена!?
Хто заказував і щиро розплачувався...››› alim| 22.11.2008, 22:47
Важко говорити про Геноцид. Очі наповнююються слізьми, коли уявляєш жахливі події 1932-33 років. Дякуючи Джеймсу Мейсу світ дізнався про наше ГОРЕ. Вічна йому пам"ять
...››› Ольга| 22.11.2008, 10:07
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
