Польський віце-прем’єр і міністр сільського господарства Анджей Лєппер хоче негайно легалізувати українських заробітчан.
Щоправда, лише в сільському господарстві й тільки на літній період. “Спочатку я не міг повірити, коли говорили, що за такого високого рівня безробіття у великих господарствах бракує охочих працювати”, – сказав журналістам Анджей Лєппер. За його словами, винуватими в цій ситуації є дуже низькі ставки, які сягають, скажімо, злотого за годину праці на збиранні полуниці. Поляки, а тим паче громадяни інших країн Європейського економічного простору, воліють радше користуватися соціальною допомогою, ніж працювати за такі гроші. Як зізнається міністр, проблема стала дуже серйозною й вимагає негайної протидії. Вихід із неї Лєппер вбачає в легальному працевлаштуванні українців, яких чимало прибуває над Віслу до праці “на чорно”. Лідер “Самооборони” вже звернувся до міністра внутрішніх справ Людвіка Дорна з проханням, щоб правоохоронці “дивилися крізь пальці” на тих українців, які вже нелегально працюють на польських латифундіях.
До пропозиції Лєппера прихильно ставиться більшість політиків владної партії “Закон і справедливість”. Проте вони звертають увагу й на інший бік справи – в Польщі 20% безробіття, а тут ідеться про запрошення на роботу іноземців!
Саме через ці суто емоційні міркування досі блокують відкриття польського ринку праці для українців та українського для поляків. Водночас економісти стверджують, що без легалізації українських заробітчан польська господарка матиме клопоти. Більшість польської “дешевої робочої сили” вже емігрувала на Захід. На непривабливих посадах у Польщі не хочуть працювати білоруси й мешканці українських великих міст, оскільки вдома вони зароблять значно більше.
Більшість коментаторів вважає, що А. Лєппер запропонував це нововведення аж ніяк не через свою стурбованість долею заробітчан. Він сам має дуже велике фермерське господарство, тобто належить до групи зацікавлених у легалізації дешевої робочої сили.
Наразі ж політики “Самооборони” та “ЗіС” радше погоджуються на те, щоб цілковито легалізувати лише заробітчан з України, лише в аграрній галузі й лише на літо. В принципі, більшість політиків і звичайних поляків, незалежно від політичної орієнтації, напевно, підтримують такий варіант. Адже всі знають: якщо не пустити українців, їх місце займуть іммігранти з Далекого Сходу, а ті, згідно із соціологічними опитуваннями, не втішаються надмірними симпатіями. Провладні політики запропонували заробітчанам багато привілеїв, зокрема, звільнення від деяких податків і внесків до соціальних фондів.
Можлива легалізація заробітчан важлива і в іншому контексті. Експерти стверджують, що це одна з багатьох передумов наведення ладу на польсько-українському кордоні. Довгі черги спричинено, з-поміж іншого, великою кількістю нелегальних заробітчан, котрі вдають туристів. Інколи необхідність проводити роз’яснювальну розмову з одним-двома такими особами збільшує запізнення автобуса навіть на дві години. Легалізація заробітчан автоматично зменшила б час очікування рейсових автобусів навіть у декілька разів.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
