Цього року в Україні вперше на офіційному рівні вшановують пам'ять визначної поетеси-патріотки, розстріляної фашистами в Бабиному Яру, Олени Теліги. У Дніпропетровську цими вихідними відбулося урочисте зібрання, присвячене 100-річчю з дня народження поетеси, — «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив…».
Урочистості були скромними. До залу діорами історичного музею зібралося близько сотні членів жіночого товариства імені Олени Теліги, представників місцевої письменницької організації та творчої молоді. Звучали вірші Олени Теліги, які так і не побачили світ за її життя і замовчувались довгий час після її смерті, твори молодих письменників, присвячені цій непересічній людині.
Голова обласної організації Жіночого товариства, що носить ім’я поетеси, Тамара Шаравара жалкує, що наразі творчість Олени Теліги вивчається в школах факультативно. Її книги є у крамницях та бібліотеках, але — не так багато, і тільки перший том. Тамара Шаравара:
«Багато видано творів Олени Теліги. Якщо раніше це були рідкісні видання, тепер уже «О крає мій», дуже гарна книга, є і в Дніпропетровську. Ми закупили цю книгу для всіх бібліотек— міських, районних. Потім вийшла друга книга — продовження — «Листи і спогади». Тепер би бажано було закупити другий том — «Листи і спогади».
Та чи будуть вивчати ці книги? Я поцікавилась думками представників юного покоління дніпропетровських прозаїків і поетів. 23-річна письменниця Наталка Дев’ятко не пам’ятає поезій Олени Теліги зі шкільної програми.
«Нам просто наша вчителька читала дещо. А я не пам’ятаю, щоб це було в програмі. Як на мене, шкільна програма побудована не дуже гарно. Таке враження, що вибирають якісь твори, які не будуть цікаві школяру, щоб людина не любила потім читати».
Молодим поетам Кирилові Гриньку та Вірі Горицвіт пощастило більше. Кирило — зараз курсант київської військової академії — ім’я Олени Теліги почув вперше ще у сьомому класі, коли брав участь у Всеукраїнському літературному конкурсі її імені і став переможцем. З того часу захоплюється публіцистикою Олени Теліги. Кирило Гринько:
«Її публіцистика настільки актуальна зараз! Сказано свіжо, саме молодими словами, свіжими, запальними думками. Це — те, що зрозуміло».
А юна поетеса Віра Горицвіт познайомилась з віршами Олени Теліги під час навчання у спеціалізованому ліцеї. Каже, там поетів «празької» школи вивчали глибоко. Олені Телізі присвячені і Вірині власні твори, зокрема вірш «Жанна»:
«Взагалі жінка завжди асоціюється зі слабкою такою… На неї навіть говорять слабка частина людства. Але про Олену Телігу такого не можна сказати. Це — надзвичайний приклад для всіх.
…Руан і Київ… На п’ять століть — одні небеса. І хто з чола тобі кров хоч змиє? Вкраїна? Ти їй слуга і васал…
Важко говорити про Геноцид. Очі наповнююються слізьми, коли уявляєш жахливі події 1932-33 років. Дякуючи Джеймсу Мейсу світ дізнався про наше ГОРЕ. Вічна йому пам"ять
...››› Ольга| 22.11.2008, 10:07
Треба проаналізувати кожного гада хто робив це криваве ... - хто він, його родословна, ...
...››› Павло| 17.11.2008, 06:52
Да, голодмор сделали коммунисты. А нынешние либералы демократы не несут ответсвенности за алкоголизм, наркоманию, развращение молодёжи? Прививки от краснухи это голодмор сегодняшний! Сколько творится чего мы не знаем. Власть была ...››› Д. Деренюха| 16.11.2008, 09:47
Здається в статті недооцінено росіян. Їхнє загально-національне нахабство ще не раз струсоне Україну.
...››› Геннадій| 15.11.2008, 23:47
Почему, мы украинцы идём вперёд с головой повёрнутой назад? Да был героизм у наших доблестных отцов и дедов. Но, это прошлое, прошлое.... А, Украине нужен героизм сегодняшний и будущий. Украине нужны героические поступки сегодня!...››› Д. Деренюха| 15.11.2008, 18:19