Василь Стус народився 6 січня 1938 року у селі Рахнівці на Вінничині. Через 2 роки родина Стусів переїхала до міста Сталіна (нині – Донецьк). Там Василь навчався у школі та у педагогічному інституті. Згодом Стус учителював у сільській школі в Кіровоградській області та в Горлівці на Донбасі, служив у радянській армії, працював на шахті та у редакції газети в Донецьку, навчався в аспірантурі Інституту літератури у Києві.
4 вересня 65-го року під час прем’єри кінофільму «Тіні забутих предків» Стус виступив з протестом проти арештів української інтеліґенції. А 12 січня 72-го року він сам був заарештований і засуджений на 5 років ув’язнення та 3 роки заслання за видання у Брюсселі книги своїх віршів та читання забороненої літератури.
За роком рік росте твоя тюрма, за роком рік підмур’я в землю грузне, і за твоїм жалінням заскорузлим, за безголів’ям – просвітку нема... (Фраґмент вірша «Костомаров у Саратові»)
У концентраційних таборах у Мордовії Стус теж писав вірші, відтак, адміністрація таборів конфіскувала в нього понад 600 віршів та переклади з Бодлера, Ґьоте, Рільке, Кіплінґа.
Син Василя Стуса Дмитро читає фраґмент батьківського перекладу вірша Джозефа Редьярда Кіплінґа «Коли...»:
Коли ти береж залізний спокій Всупір загальній паніці й клятьбі, Коли наперекір хулі жорстокій Між невірів ти віриш сам собі. Коли ти вмієш ждати без утоми, Обмовлений, не станеш брехуном, Ошуканий, не піддаєшся злому, І власним не хизуєшся добром... (Фраґмент перекладу вірша Джозефа Редьярда Кіплінґа «Коли...»)
Після відбуття покарання Стус повернувся до Києва і тут вже через 2 місяця вступив до Української Гельсінкської Групи. 14 травня 80-го року він був заарештований вдруге і як особливо небезпечний рецидівіст засуджений до десяти років ув’язнення та п’яти років заслання. У таборі особливого режиму поет був на рік ув’язнений в одиночній камері за передачу на волю зошита з власними віршами. Василь Стус помер у ніч на 4 вересня 1985 року у карцері Кучинського концтабору Пермської області Росії.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
Василь Стус народився 6 січня 1938 року у селі Рахнівці на Вінничині. Через 2 роки родина Стусів переїхала до міста Сталіна (нині – Донецьк). Там Василь навчався у школі та у педагогічному інституті. Згодом Стус учителював у сільській школі в Кіровоградській області та в Горлівці на Донбасі, служив у радянській армії, працював на шахті та у редакції газети в Донецьку, навчався в аспірантурі Інституту літератури у Києві. 