22 вересня 2006 року у Польщі під час цьогорічних Днів Майданека відбудеться проща духовенства УГКЦ та РКЦ з Польщі та України. Ця урочистість буде пов'язана з духовним посланням блаженного священномученика Омеляна Ковча - греко-католицького священика, який загинув в концентраційному таборі у Майданеку через те, що, будучи парохом у Перемишлянах (Львівська обл., Україна), допомагав євреям. У прощі також візьмуть участь колишні в'язні Майданека, а також молодь з Любліна. Урочистості відбудуться під патронатом Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира та Люблінського Митрополита, Архієпископа Юзефа Жицінського, - повідомив під час сьогоднішньої прес-конференції о. Стефан Батрух, парох храму Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ м. Любліна (Польща), один з ініціаторів прощі.
Згідно із програмою прощі, о 9.00 священики і всі учасники зберуться біля костелу Архистратига Михаїла. Звідти вже сформована колона вирушить головною вулицею, Мучеників Майданека. Цією дорогою прочани пройдуть 1,5 км до місця, де був розташований концтабір (зараз там є меморіал). Біля пам'ятника «Боротьби і мучеництва» відбудеться зустріч з офіційними делегаціями (воєвода, маршалек, президент міста, українські урядовці, представники інших неурядових організацій) і спільне покладення квітів. О 9.00, рівночасно з походом, розпочнеться програма, підготовлена молоддю з Любліна та околиць (передбачено до кількох тисяч учасників). Цей захід активно підтримує куратор освіти Любліна. Молоді люди представлять містерію «Жертва о. Ковча».
Після покладення квітів Архієпископ Юзеф Жицінський, Митрополит Люблінський (РКЦ), виголосить духовну науку, в якій розкриє актуальність позиції та вчення о. Омеляна Ковча. Принагідно Архієпископ Жицінський вручить медалі, статуетки, які мають назву «Memoria iustorum» (пам'ять праведних). Їх отримають ті українці і поляки, які під час Другої світової війни, в часи непорозумінь між поляками та українцями, ставали на захист примиренню і порозумінню. Більшості тих людей вже немає серед живих, а тому нагороду буде вручено членам їхніх родин.
Об 11.00 розпочнеться Архієрейська Божественна Літургія, яку очолять Блаженніший Любомир та Примас Польщі Юзеф Кардинал Ґлемп. У Літургії також візьмуть участь Архієпископ Юзеф Міхалік, голова Конференції Єпископату Польщі, владики Римо-Католицької та Греко-Католицької Церков, численне духовенство. Богослужіння відбудеться під відкритим небом біля пам‘ятника. Це на Майданеку буде перша Літургія у східному обряді. Її окрасою стане спів українських та польських церковних хорів. На урочистостях буде дочка о. Ковча п. Лідія Бригіде, яка приїде з Торонто. Проповідуватиме Блаженніший Любомир.
Після цього буде перерва, під час якої всі охочі зможуть ознайомитися із документальною виставкою про перебування о. Ковча в Майданеку. Зокрема побачать номер, який він носив на собі, документи, що про нього свідчать, тощо. Крім того, в кінозалі на Майданеку відбудеться презентація документального фільму про блаженного Омеляна Ковча «Парох Майданека».
О 14.30 духовною наукою, яку виголосить ігумен Святоуспенської унівської лаври Венедикт, буде відкрита друга частина прощі. Після цього, о 15.00, розпочнеться хресний хід тою дорогою, якою звичайно вели в‘язнів Майданека, і серед них о. Омеляна. На місцях, які з ним пов‘язані, будуть короткі зупинки (місця ув‘язнення, таємних сповідей в‘язнів, служіння Літургії, перебування у шпиталі концтабору, роботи і спалення). Хресний хід відбуватиметься на переміну, так що одну частину стацій (7 стацій) будуть проводити українські священики, а другу (також 7) - польські священики. Завершиться хресного хід біля мавзолею, де спочивають прахи всіх в‘язнів Майданека, а серед них і о. Омеляна Ковча. Там відбудеться Панахида за всіх покійних.
У коментарі для Прес-секретаріату Глави УГКЦ Блаженніший Любомир зазначив, що проща до Майданека має два аспекти. «Перший аспект – ми хочемо віддати належну шану священикові, який справді став взірцем для багатьох. У своєму душпастирюванні він допомагав євреям, а пізніше, коли потрапив до концентраційного табору, підтримував там усіх людей, не зважав, чи це греко-католики, чи римо-католики, чи євреї, чи росіяни, чи українці, чи поляки, бо говорив, що всім потрібна допомога.
Другий аспект - ідея спільної прощі польського і українського духовенства. Ми хочемо, щоб наші священики, і українські, і польські, краще одні одних пізнавали, шанували і одні з одними співпрацювали. Бо ми вважаємо, що в наших культурах, українській і польській, священик все ще відіграє дуже важливу роль. І якщо священики будуть мати цей дух взаємної пошани, вони будуть передавати це своїм вірним, і в такий спосіб значно покращиться співжиття наших народів, незважаючи на трагічну минувшину», - наголосив Глава УГКЦ.
Романові.
Я не казав, що моя хата скраю. Складається враження, що ти дискутуєш із власними припущенням. Доведи, що вмієш не домислювати те, чого насправді не було.
Про Майдан. Майдан власне і був тим, що Володимир називає "громадською...››› Fisher7| 07.01.2009, 18:59
Надто багатослівно можливо пишу, хочу повторити основну думку - давайте будемо подавати ВЛАСНІ ІДЕЇ. Тоді це буде рух вперед. Якщо тільки робити аналіз чогось, то ми тупцюємося на місці. Ідімо ВПЕРЕД! Моїм невеликим розумом думаю, що так буде і цікавіше і...››› Роман| 05.01.2009, 02:01
Для fisher7
Я погоджуюся що розум - то лише засіб. При чому один із найефективніших, якщо вміти ним скористатися. І в тому нічого не має ні хорошого ні поганого. На рахунок агрументації статті, я не погоджуюся, що вона є не аргументованою. Я не стаю повністю...››› Роман| 05.01.2009, 01:38
З Новим роком і Різдвом Хрестовим!
Творчих успіхів!
...››› вадим ,одесса| 04.01.2009, 23:00
"ПІЧКУРНИЙ ПАТРІОТИМ" - геніально. Таке може промовити тільки Сверстюк. Проте за цим вгадується і ілюзія автора, що є нібито непічкурний патріотизм. До речі, навіщо вчити літати того, хто має крила?! Навіщо пояснювати, нащо літаєш?!!! Кому?
...››› fisher7| 04.01.2009, 19:29
Інші публікації на цю тему
25.12.2008, 01:11Життя – це диво До 28 грудня 2008 року, тобто до кінця тижня, додайте собі новорічного та...
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
