На головну На головну На головну
 
 
Google
Google
« Вересень 2006 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Архів публікацій

 

551x800 | Переглядів: 5030
Букет



[ Реклама ]
Реклама від "Порталу українця"
Запрошуємо до співпраці


 
 
 
 .. » Відкриття Музею Михайла Грушевського в Києві
Держава, Політика, Суспільство (1355)   Історія, Філософія, Релігія (467)
Національна ідея, Мова, Народне (803)   Людина, Особистість (379)
Культура, Мистецтво (738)   Наука, Oсвіта (89)
Наші за кордоном (96)   Економіка, Бізнес (64)
Екологія, Здоров'я (111)   Техніка, Технології (35)


Відкриття Музею Михайла Грушевського в Києві



Михайло Грушевський Сьогодні виповнюється 140 років від народження відомого історика та політика, голови Центральної Ради Михайла Грушевського. І саме сьогодні у Києві, у будинку по вулиці Паньківській, де колись мешкав Грушевський, відкривається його музей.

Кореспондент Радіо Свобода веде розмову про історію цього будинку з директором музею Михайла Грушевського Світланою Паньковою.

Віталій Пономарьов: Цей будинок, в якому сьогодні відкривається музей, колись належав особисто Михайлові Грушевському?

Світлана Панькова: Він належав не лише Михайлові Грушевському, він належав Грушевським.

У 1908 році Грушевський переносить свою наукову і видавничу діяльність зі Львова до Києва. І на залишені у спадок кошти батька, відомого освітянина Сергія Федоровича Грушевського, Михайло Сергійович зі своєю дружиною, братом Олександром, відомим істориком, і сестрою Ганною вирішили придбати у Києві власний будинок.

Пошуком цієї садиби займався відомий письменник і меценат Володимир Леонтович. Потім Михайло Грушевський передоручив це керівникові своїх видавничих справ у Києві Юрієві Тищенку-Сірому.

І у листі 1908 року Юрій Тищенко-Сірий пише: «Я знайшов для Вас будинок, якому близько семи років, і він дуже подібний на Вашу львівську віллу». Тобто він ще враховував і смаки Михайла Грушевського. Це була саме садиба на Паньківській, 9.

Грушевський постійно не жив у цьому невеличкому будинку — вони його назвали дуже швидко «флігелем». Там оселилися Ганна і Олександр: Ганна на третьому поверсі, Олександр на другому.

Того ж року, 1908-го, Грушевські так само разом зводять на цій же садибі великий прибутковий будинок на 6 поверхів із мансардою. Оздоблений він був за проектом друга родини, відомого художника і архітектора Василя Кричевського.

І власне в тому будинку Михайло мав свою квартиру, в якій мешкав постійно.

В. П.: І цей будинок зараз стоїть на розі Паньківської і Микільсько-Ботанічної?

С. П.: На жаль, не стоїть. Наприкінці січня 1918 року, коли на Київ наступали більшовицькі війська під орудою Муравйова, цей будинок був зумисне обстріляний, і залишився лише його остов.

Саме в цьому будинку згоріла унікальна колекція старожитностей Грушевського, яку він збирав упродовж дуже багатьох років. У цьому будинку згоріла його бібліотека. У цьому будинку згоріла частка його архіву. Можна лише уявити, що було в тому архіві.

В. П.: І в цьому будинку, за власним зізнанням Михайла Грушевського, згоріла наша орієнтація на Москву…

С. П.: Так що той будинок уже не стоїть. І власне з київської великої садиби, яку вони придбали 1908 року, на сьогоднішній день ми маємо лише оцей, як вони його називали, «флігель».

Флігель, в якому завжди проживала на третьому поверсі сестра Ганна. Флігель, в який, повернувшись у 1924 році з еміграції, поселяється Михайло Грушевський з дружиною і донькою Катериною.

Там і був облаштований робочий кабінет. Його друзі, як тільки цей кабінет був облаштований, прийшли і весь цей кабінет зафіксували, кожну стіну — от Ви бачите ці фотографії. Ми їх розшукали не в вигляді фотографій, ми їх розшукали у вигляді негативів на склі, які збереглися з кінця 1929 року. І тепер ми маємо повну фотофіксацію робочого кабінету Михайла Грушевського.

Наш будинок Грушевських постійно змінював власників, заселялися НКВДисти, він перетворився на комунальний будинок. І от, маючи цю фотофіксацію, ми сьогодні маємо можливість відтворити той кабінет таким, яким він був.

В. П.: Наскільки він буде автентичним з погляду меблів, облаштування?

С. П.: Ну, ось Ви бачите автентичні меблі Грушевських. Ми в інтер’єрах цих трьох кімнат, які ми відтворюємо: кабінет Михайла Грушевського, кімнату родини і кімнату Катерини, і ще до того ж кухню, — не використовуємо жодного предмета, який не належав Грушевським. Ми не хочемо обманювати наших відвідувачів. Нехай вони краще доторкнуться до цієї скромнесенької шафи, яка була спроектована Василем Кричевським.

Музей Михайла Грушевського — це не є лише музей Михайла Грушевського. Оскільки в цьому будинку жили такі видатні постаті, як його брат Олександр Грушевський, тут жила відома етнограф, соціолог, історик, його донька Катерина, тут жив його найбільш талановитий і перспективний учень, історик Сергій Шамрай — всі вони були репресовані. Тут жили певний час брати Кричевські, тут жив Анатоль Петрицький.

Паньківську, 9 всі сприймали як образ українства.


Читати цю та інші публікації у своєму телефоні
на своєму сайті



Є що сказати? Говори на форумі або додай коментар:


(за бажанням)
Введіть код:
This is a captcha-picture. It is used to prevent mass-access by robots. (see: www.captcha.net)   



Інші коментарі

... ›››
Oleg Pk | 23.09.2011, 19:36

Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти. ... ›››
Василь | 04.09.2011, 18:19

В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,... ›››
Наталі | 23.08.2011, 17:49

Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію... ›››
Подільський | 20.08.2011, 17:43

На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн. (у книгарнях дорожче) :))) До речі, сьогодні, 17-го серпня, о... ›››
Іванченко Ірина | 17.08.2011, 15:12

Інші публікації на цю тему

03.10.2013, 08:26 Ідеш до Європи? - Візьми з собою вудку! Ми «вимагаємо». А треба «створювати». Вимагати – означає визнавати систему....
12.06.2012, 13:25 Тарас Компаніченко: «Без культурної єдності довіра не можлива» Наш гість — Тарас Компаніченко, кобзар, бандурист і лірник, керівник...
11.06.2012, 11:57 Толерантність без фарисейства Наші унікальні нардепи не втомлюються закликати українців до толерантності,...
28.12.2011, 16:54 Громадськість відстоює пасажирські маршрути залізниці Викладене нижче є проблемою одного міста, але за суттю питання стосується...
27.09.2011, 22:47 Чи жаліти українців? Українці люблять жаліти себе. Це почуття до кісточок в’їлося в історичну...
27.09.2011, 13:13 Суспільство та розподіл Значний дефіцит справедливості та рівності в суспільстві колись...
16.09.2011, 23:24 Настав найвищий час діяти Перших два десятиліття нашого незалежного, самостійного існування минули...
09.09.2011, 16:31 Митрополит Андрей Шептицький. Як будувати рідну хату? (уривок) Говорити про політику в Україні не можливо, щоб не заторкнути тему...
23.08.2011, 11:05 Двадцять років під гіпнозом імперії До двадцятиріччя нашої незалежності в кожного з нас знайдеться своя...
24.06.2011, 02:48 Що за «язиковою» боротьбою? Українська політизація питання мови нагадує середньовічні дуелі на ракетах...
Більше

 
Завантаження...

Стрічки публікацій   Мобільна версія сайту: PDA/WAP
Наш інформер на вашому сайті
 

  Умови використання та цитування матеріалів сайту
  Авторські права
  Застереження
© AnViSer 2004-2013.  Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає банерообмінна мережа
Hosting by hostBe.net