Сьогодні виповнюється 140 років від народження відомого історика та політика, голови Центральної Ради Михайла Грушевського. І саме сьогодні у Києві, у будинку по вулиці Паньківській, де колись мешкав Грушевський, відкривається його музей.
Кореспондент Радіо Свобода веде розмову про історію цього будинку з директором музею Михайла Грушевського Світланою Паньковою.
Віталій Пономарьов: Цей будинок, в якому сьогодні відкривається музей, колись належав особисто Михайлові Грушевському?
Світлана Панькова: Він належав не лише Михайлові Грушевському, він належав Грушевським.
У 1908 році Грушевський переносить свою наукову і видавничу діяльність зі Львова до Києва. І на залишені у спадок кошти батька, відомого освітянина Сергія Федоровича Грушевського, Михайло Сергійович зі своєю дружиною, братом Олександром, відомим істориком, і сестрою Ганною вирішили придбати у Києві власний будинок.
Пошуком цієї садиби займався відомий письменник і меценат Володимир Леонтович. Потім Михайло Грушевський передоручив це керівникові своїх видавничих справ у Києві Юрієві Тищенку-Сірому.
І у листі 1908 року Юрій Тищенко-Сірий пише: «Я знайшов для Вас будинок, якому близько семи років, і він дуже подібний на Вашу львівську віллу». Тобто він ще враховував і смаки Михайла Грушевського. Це була саме садиба на Паньківській, 9.
Грушевський постійно не жив у цьому невеличкому будинку — вони його назвали дуже швидко «флігелем». Там оселилися Ганна і Олександр: Ганна на третьому поверсі, Олександр на другому.
Того ж року, 1908-го, Грушевські так само разом зводять на цій же садибі великий прибутковий будинок на 6 поверхів із мансардою. Оздоблений він був за проектом друга родини, відомого художника і архітектора Василя Кричевського.
І власне в тому будинку Михайло мав свою квартиру, в якій мешкав постійно.
В. П.: І цей будинок зараз стоїть на розі Паньківської і Микільсько-Ботанічної?
С. П.: На жаль, не стоїть. Наприкінці січня 1918 року, коли на Київ наступали більшовицькі війська під орудою Муравйова, цей будинок був зумисне обстріляний, і залишився лише його остов.
Саме в цьому будинку згоріла унікальна колекція старожитностей Грушевського, яку він збирав упродовж дуже багатьох років. У цьому будинку згоріла його бібліотека. У цьому будинку згоріла частка його архіву. Можна лише уявити, що було в тому архіві.
В. П.: І в цьому будинку, за власним зізнанням Михайла Грушевського, згоріла наша орієнтація на Москву…
С. П.: Так що той будинок уже не стоїть. І власне з київської великої садиби, яку вони придбали 1908 року, на сьогоднішній день ми маємо лише оцей, як вони його називали, «флігель».
Флігель, в якому завжди проживала на третьому поверсі сестра Ганна. Флігель, в який, повернувшись у 1924 році з еміграції, поселяється Михайло Грушевський з дружиною і донькою Катериною.
Там і був облаштований робочий кабінет. Його друзі, як тільки цей кабінет був облаштований, прийшли і весь цей кабінет зафіксували, кожну стіну — от Ви бачите ці фотографії. Ми їх розшукали не в вигляді фотографій, ми їх розшукали у вигляді негативів на склі, які збереглися з кінця 1929 року. І тепер ми маємо повну фотофіксацію робочого кабінету Михайла Грушевського.
Наш будинок Грушевських постійно змінював власників, заселялися НКВДисти, він перетворився на комунальний будинок. І от, маючи цю фотофіксацію, ми сьогодні маємо можливість відтворити той кабінет таким, яким він був.
В. П.: Наскільки він буде автентичним з погляду меблів, облаштування?
С. П.: Ну, ось Ви бачите автентичні меблі Грушевських. Ми в інтер’єрах цих трьох кімнат, які ми відтворюємо: кабінет Михайла Грушевського, кімнату родини і кімнату Катерини, і ще до того ж кухню, — не використовуємо жодного предмета, який не належав Грушевським. Ми не хочемо обманювати наших відвідувачів. Нехай вони краще доторкнуться до цієї скромнесенької шафи, яка була спроектована Василем Кричевським.
Музей Михайла Грушевського — це не є лише музей Михайла Грушевського. Оскільки в цьому будинку жили такі видатні постаті, як його брат Олександр Грушевський, тут жила відома етнограф, соціолог, історик, його донька Катерина, тут жив його найбільш талановитий і перспективний учень, історик Сергій Шамрай — всі вони були репресовані. Тут жили певний час брати Кричевські, тут жив Анатоль Петрицький.
Важко говорити про Геноцид. Очі наповнююються слізьми, коли уявляєш жахливі події 1932-33 років. Дякуючи Джеймсу Мейсу світ дізнався про наше ГОРЕ. Вічна йому пам"ять
...››› Ольга| 22.11.2008, 10:07
Треба проаналізувати кожного гада хто робив це криваве ... - хто він, його родословна, ...
...››› Павло| 17.11.2008, 06:52
Да, голодмор сделали коммунисты. А нынешние либералы демократы не несут ответсвенности за алкоголизм, наркоманию, развращение молодёжи? Прививки от краснухи это голодмор сегодняшний! Сколько творится чего мы не знаем. Власть была ...››› Д. Деренюха| 16.11.2008, 09:47
Здається в статті недооцінено росіян. Їхнє загально-національне нахабство ще не раз струсоне Україну.
...››› Геннадій| 15.11.2008, 23:47
Почему, мы украинцы идём вперёд с головой повёрнутой назад? Да был героизм у наших доблестных отцов и дедов. Но, это прошлое, прошлое.... А, Украине нужен героизм сегодняшний и будущий. Украине нужны героические поступки сегодня!...››› Д. Деренюха| 15.11.2008, 18:19
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
Сьогодні виповнюється 140 років від народження відомого історика та політика, голови Центральної Ради Михайла Грушевського. І саме сьогодні у Києві, у будинку по вулиці Паньківській, де колись мешкав Грушевський, відкривається його музей.
