Усе-таки даремно нарікали деякі коментатори на несправедливість українського суду. Шевченківський суд залишив російському діячеві Затуліну титул персони нон-грата, тобто особи, яка небажана в Україні.
Цілком підтримую судове рішення. Затулін і справді давно прославився своїми екстремістськими випадами, і йому краще не з’являтися в Україні, бо ніхто в такому разі не зможе гарантувати безпеку його перебування (ну, не втримається хтось із українців і пожбурне в нього тухлим яйцем). А головне, ми побачили, що в Україні є державні інституції, котрі демонструють відповідальне ставлення до своїх функцій.
Після конституційної реформи та пертурбацій у владі з її гілками сталося щось дивне. Почалося змагання у безвідповідальності, інфантильності, імпотентності між Верховною Радою, яка стала місцем працевлаштування аполітичних ділків, прем’єром, який узагалі забув, у якій він країні живе, Президентом, який так домовлявся з політичними силами, що загубив проголошений ним курс, опозицією, якій власні амбіції просто не дають дихати…
І майже ніхто вже не сумнівався, що, враховуючи зрозумілі чинники, а особливо фактор грошей, суд задовольнить позов російського діяча.
Але вже вкотре судова система довела, що у відповідальні моменти, коли на кону – не просто чиїсь інтереси, а інтереси Української держави, суд демонструє державницьку позицію.
Не допомогли одіозному політикові ні навіжені, котрі щось кричали на його захист за вікнами суду, не знаючи, за що, власне, їм платять, ні прославлений український адвокат Федур, ні обіцянки деяких вітчизняних політиків.
А наприйємніше те, що із Затуліна не вийшло героя, хоч як він намагався ним бути. І Служба безпеки, гадаю, обрала правильну тактику поведінки в суді: ніхто не звинувачував Затуліна в тому, що він там патякає на українській землі. Ішлося лише про запобіжні заходи щодо нього. Інакше кажучи: як би чого не сталося – з тим же Затуліним.
Зізнатися, я давно перестала дивуватися незграбним вчинкам російських політиків останніх років. Але мене не перестає дивувати низький інтелектуальний рівень діячів, котрих російська влада не соромиться випускати на міжнародний рівень. Невже в оточенні пана Путіна немає більш підготовлених, начитаних і просто інтелектуальних політиків, ніж нервові типи на кшталт Затуліна?
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
