У Києві в суботу освятили пам’ятник на могилі Великого Українця американського походження.
Історик Джеймс Ернест Мейс (18.02.1952—03.05.2004), американець з Оклахоми, присвятив своє життя всебічному дослідженню Українського Апокаліпсису 1932—1933 років, вивчив його передумови, перебіг, тоталітарну стратегію сталінського режиму, катастрофічні наслідки цього небувалого злодіяння для майбутніх поколінь. Саме ця людина першою у світі обгрунтувала й довела геноцидний характер Голодомору. І якби Джеймс Мейс зробив би лише це (а він був і активним громадським діячем на українських теренах, й одним з провідних постійних авторів газети «День», з січня 1998 року і до останніх днів життя, і професором Києво- Могилянської академії) — і тоді він заслужив би безперечне право на вічну пам’ять українського народу.
18 листопада у Києві відбулось відкриття пам’ятника на могилі цієї видатної людини (скульптор Володимир Корінь) та його освячення. На далекій ділянці Байкового кладовища зібралось чимало людей: рідні та близькі Джеймса, колеги по роботі, вчені, журналісти, представники від Секретаріату Президента України та громадськості. Висловлюючи свої щирі співчуття вдові Джима, письменниці Наталії Дзюбенко-Мейс (зрозуміло, час не полегшив біль непоправної втрати...), учасники мітингу пам’яті Мейса говорили про те, що свічка скорботи, запалена ним, горить й далі в наших серцях.
Головний редактор газети «День» Лариса Івшина закликала присутніх глибше замислитись над запитанням: «А чому цей син такої далекої від нас Оклахоми (до речі, нащадок роду індіанців чароккі) так глибоко прийнявся болем української землі?» «Бо у нього було велике серце, вкрай загострене відчуття несправедливості, відраза до зла та неспокійна совість», — відповіла Лариса Олексіївна. «Коли Джеймс прийшов до нас у «День», у мене особисто було відчуття щойно відкритого потужного «другого фронту». Це триває і зараз, хоч Джима вже два з половиною роки як немає з нами», — сказала пані Лариса й додала: «Один з найважливіших уроків Мейса, на мою думку, такий: важливо, щоб ми не боялися болю! І не забували, що в той час, коли в українських селах помирали страшною, мученицькою смертю мільйони і мільйони наших братів та сестер — чимало міських жителів, закриваючи очі і душу, їли свої бутерброди. Це була ще одна спроба нас роз’єднати. Не забуваймо про це — адже кожен гріх має бути спокутуваний... І тільки тоді прийде глибоке єднання. Спасибі Джеймсу за урок правди, котрий він нам подав!»
Один з провідних українських істориків-дослідників Голодомору, професор Станіслав Кульчицький (він був близько особисто знайомий з Мейсом впродовж багатьох років) говорив про те, що з плином часу Джеймс все більше стає певним символом Очищення. Неабияке символічне значення має і сьогоднішнє відкриття пам’ятника на його могилі. Адже й досі існує лише один офіційний пам’ятник жертвам Голодомору — хрест на Михайлівській площі. Ми ніколи не маємо права забувати, зазначив Станіслав Владиславович, що замовчувана майже шість десятиліть трагедія Голоду була явлена світові передовсім завдяки зусиллям Джеймса Мейса як виконавчого директора комісії Конгреса США з Голодомору. Проте й далі суспільство значною мірою не усвідомлює того, що з ним, власне, трапилось у 1932— 1933 роках! Отож, наш обов’язок — донести до свідомості всіх цю страшну правду; саме цьому і було присвячене коротке життя Джеймса Мейса.
Інші промовці: професор НАУКМА Наталія Шульга (вона з гіркотою відзначила, що академічна спільнота світу ще не знає всієї правди про трагедію Голодомору, і сказала про Мейса: «Це була людина з душею поета, і «тріщина світу», якщо згадати слова Гейне, пройшла крiзь його серце), визначний український поет Іван Драч (поділився своїми спогадами про зустрічі з Джимом, про спільні поїздки до рідного села Івана Федоровича — Теліжинців, де майже половина людей загинула від голоду...), виконавчий директор Асоціації дослідників Голодомору Наталія Суходольська, письменники Леся Степовичка, Анатолій Качан, професор КДУ ім. Тараса Шевченка Михайло Наєнко говорили про те, що справа Джеймса Мейса далеко ще завершена. Бо нам ще треба пізнати одну страшну істину: чому сталося таке небувале жахіття, як Голодомор? Чи не тому, що тоталітарний режим нав’язав суспільству свої антилюдські «цінності»? І чи подолана ця спадщина? Верховна Рада, як відомо, 17 листопада взагалі відмовилась розглядати питання про визнання Голодомору 1932—1933 рр. геноцидом проти української нації.
Не всі з присутніх знали, що Джеймс дуже любив знамениту українську народну пісню «За байраком байрак...» (одну з найтрагічніших!), де є, зокрема, й такі слова: «Нас тут триста, як скло, товариства лягло...» Цю пісню майстерно виконав кобзар Степан Щербак. А потім всі ті, хто прийшов, тихо пом’янули Джима і дивились на пам’ятник, де вибиті вірші Наталії Дзюбенко-Мейс:
«Прощай і прости нас, кохана людина, До тебе сльозою лечу... Вдовину, сирітську, нетлінну, Запалюй свічу, Україно, Запалюй свічу!»
Чесно мене яж мурашки пройняли коли я це читав!!! Мені чимось здається, що я чимось похожитй на Джима))Бо я також прагну до справедливості! чесно я б ніколи не дізнався про цього письменика, якби не мій реферат. Я дуже щасливий що я дізнався про цього письменника. Я прагну стати таким же як ДЖИМ.Я буду до цього прагнути!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
!!!!!!!!!!!
Цікаво, чого цей американський індианець придумав для українців вислів "голодомор" та переймаєтся їхньою справою, а ні пари з вуст про поголовне і планомірне знищення геть під чисто всі коренні індианські племена!?
Хто заказував і щиро розплачувався за такий "тітанічний науковій" труд?!!
Подумайте, по чиємо наказу нащадок фашистського провокатора Ющенко так ізуїтськи нахабно витанцьовує і наживаєтся на кістках наших нещасних пращурів!!!
Та ще й безсоромно грабує при тому залишившихся в живих!!!
Важко говорити про Геноцид. Очі наповнююються слізьми, коли уявляєш жахливі події 1932-33 років. Дякуючи Джеймсу Мейсу світ дізнався про наше ГОРЕ. Вічна йому пам"ять
Не можу читати про голодомор без сліз та болю. Нехай спочинуть із миром наші загиблі брати і сестри, дідусі та бабусі, пам'ять про них завжди житиме у наших серцях. На мою думку, Джеймс Мейс був посланцем Господа для звершення святої справи. Вічна пам'ять цій світлій людини!
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
