Є особистості такої інтелектуальної потужності, що думка їхня, залітаючи на десятиліття вперед, уможливлює передбачене ними майбутнє. Таким є і Єжи Гедройць — поляк, котрого мало знають в Україні. Єжи Гедройць — один з тих інтелектуалів європейського масштабу, хто ще в повоєнні часи бачив майбутню незалежність України, Литви, Польщі. Гедройць не те щоб був українофілом: його прагматичний мозок усвідомлював, що «без вільної України не може бути вільної Польщі» — те, що говорив Пілсудський на початку століття. Тоді це називали політичною фантастикою.
Гедройць — не Нострадамус: він не просто передбачав, вгадував майбутні обриси об'єднаної Європи, він робив усе для того, щоб майбутнє прийшло, і прийшло саме таким, яким він прагнув найдоцільнішим його бачити. Саме Гедройць, перебуваючи у паризькій еміграції, створив осердя політичної думки, яка підштовхувала увагу Старого континенту до Східної Європи, на той час міцно закутої в комуністичні кайдани. За цією гладкою фразою стоїть насправді багатолітня, надзвичайно жорстка дискусія польських еміграційних (і не тільки) еліт, адже в слові «Україна» поляки вбачали тільки втрачені ними «всходні креси» — східні землі, які поляки вважали своїми. Гедройць же «проштовхував» інший дискурс: найважливіше не «креси», а те, якою буде майбутня, звільнена від комунізму, Польща і як їй будувати стосунки з Україною. Саме Гедройць та його журнал «Культура» будували польсько-українське історичне примирення, яке прийшло за багато десятиліть потому, коли в 1997 році президенти України й Польщі підписали такий документ.
Те, що Єжи Гедройць — постать не лише двох чи трьох націй, засвідчує і вшанування його на рівні ЮНЕСКО. Коли, як не зараз, підбивати підсумки, тим більше нагода «золота» — столітній ювілей від дня народження цього мислителя і громадського діяча. Отже, відзначення сторіччя Гедройця проходить під патронатом ЮНЕСКО. У цьому руслі у Києві 24—26 листопада відбудеться конференція «Європа: минуле і майбутнє. Візії та ревізії», яку патронують Президент України Віктор Ющенко та президент Польщі Лех Качинський. В унісон науковому зібранню, в Національній парламентській бібліотеці відкриється виставка «Немає вільної Польщі без вільної України. Єжи Гедройць та «Культура» — український контекст».
Те, що «розмах крил» Єжи Гедройць сягав усього континенту, засвідчують і сторони, у співпраці з якими організовано конференцію, — амбасади Франції та Литви, Міжнародний фонд «Відродження», Товаристо опіки над Архівом Літературного інституту в Парижі. Теми конференційних панелей зацікавили б і самого Гедройця — «За нову візію Європи», «Оновлене суспільство, оновлена держава. Роль опінієтворчих середовищ», «Україна—Європа в ХХІ ст.», нарешті, «Феномен «Культури». А особистості, які запрошені до участі, могли б стати гідними співрозмовниками Гедройцю — Ярослав Грицак, Мирослав Попович, Роман Шпорлюк, Іван Дзюба, Григорій Грабович, Наталія Яковенко, Микола Рябчук, Юрій Андрухович, Євген Сверстюк, Максим Стрiха, відомі політологи, експерти, філософи, історики. «Polonia».
СКАЗАНО!
Я пишаюся тим, що знав велику людину, якій багато чим завдячую. Гедройць був дуже своєрідною людиною, з якою в житті не дуже легко. Але людиною без останку відданою справі — незалежності Польщі. Я не знав нікого іншого, хто був би до такої міри політичною людиною, все життя котрої було присвячено цій політичній меті. Він досягнув її, видаючи книжки та «Культуру», що стала видатним явищем світового рівня. Це ж свого роду рекорд, коли часопис з'являється щомісяця протягом стількох років, починаючи з 1947-го. Рекордною є і сфера впливу того часопису та тих книжок, що їх видавав Гедройць. Чесла Мілош. Лауреат Нобелівської премії (1980) у галузі літератури.
* * *
Гедройць першим на сторінках «Культури» наважився артикулювати абсолютно єретичну на той час думку: головне — не східні креси, головне — якою буде демократична Польща. І як вона досягне порозуміння з майбутніми демократичними Литвою і Україною. Гедройцеві було надзвичайно важко. Проти нього піднялися всі еміграційні «щирі патріоти» Речі Посполитої «od morza do morza». Йому було дуже складно знайти партнерів і з українського боку — інтелектуальний рівень нашої іміграції «зоставляв бажати», і наші «щирі патріоти» традиційно ставили поляків другими у списку воріженьків (після росіян)... Але Гедройць уперто працював. Йому залежало на людському іміджі українців серед поляків (і ширше — серед європейців).
Можна сказати, що сьогоднішнє ставлення польських інтелектуальних еліт до України й українських — до Польщі, що сьогоднішнє стратегічне партнерство наших держав не відбулося би без Гедройця». Максим СТРІХА, доктор фізико-математичних наук, політолог.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
Є особистості такої інтелектуальної потужності, що думка їхня, залітаючи на десятиліття вперед, уможливлює передбачене ними майбутнє. Таким є і Єжи Гедройць — поляк, котрого мало знають в Україні. Єжи Гедройць — один з тих інтелектуалів європейського масштабу, хто ще в повоєнні часи бачив майбутню незалежність України, Литви, Польщі. Гедройць не те щоб був українофілом: його прагматичний мозок усвідомлював, що «без вільної України не може бути вільної Польщі» — те, що говорив Пілсудський на початку століття. Тоді це називали політичною фантастикою. 