Т. Д. - Владико, з 1991 по 1993 рік ви перебували в Українській Автокефальній Православній Церкві, а потім і в УПЦ Київського Патріархату. Чи не могли б ви розповісти про те, як стали єпископом УПЦ МП? В. І. - Священиком я став ще у 1987 році, за радянських часів, коли православна церква була єдиною. Коли в Україні почався рух за автокефалію, єпископ Антоній (Масендич) зміг переконати мене у канонічності Української Автокефальної Православної Церкви та необхідності побудови в Україні незалежної від Москви Церкви. Таким чином я був втягнений до так званої УАПЦ. Про об’єднання УАПЦ та УПЦ КП дізнався від сторонніх людей; на об’єднавчому соборі навіть не був присутній. Згодом я зрозумів, що разом з іншими владиками є одягненими в ряси ляльками, і ми не маємо канонічного передання. 14 грудня 1993 року я, і ще двоє владик УПЦ КП звернулися до митрополита Володимира (Сабодана) з покаянням та проханням прийняти нас в лоно канонічної Української Православної Церкви (Московського Патріархату – авт.). В лоно канонічної церкви були прийняті у тому сані, в якому пішли у розкол. Тобто, я знову став звичайним священиком. 31 грудня 1993 р. в Києво-Печерській Лаврі прийняв чернечий постриг. 7 січня 1994 р. возведений у сан ігумена, а 2 серпня того ж року – у сан архимандрита. 13 грудня 1996 р. хіротонізований у єпископа Переяслав-Хмельницького і призначений вікарієм Київської Митрополії. 26 липня 2000 р. призначений єпископом Хустським і Виноградівським. І вже 2006 року рішенням священного синоду був призначений на Херсонську й Таврійську єпархію.
Т. Д. - Разом з єпископською кафедрою в УПЦ КП ви залишили й ідею автокефалії Української Церкви?
В. І. - Всі ці розколи та потрясіння, які пережило Українське Православ'я у 90-х дискредитували саме слово „автокефалія”, люди його просто неадекватно сприймають. Якщо на початку 90-х більшість українського духовенства схилялась до надання УПЦ незалежності, то вже сьогодні у цьому питання немає такої одностайності.
Т. Д. - Як до питання автокефалії ставляться на вашій малій батьківщині: у Рівному та інших регіонах Західної України?
В. І. - Звісно і зараз значна частину духовенства УПЦ (МП) на Західній Україні схиляється до надання нашій Церкві автокефалії. Проте, Східна Україні проти цього. Більше того, маю досвід спілкування з духовенством на Закарпатті, яке категорично проти незалежності від Російської Православної Церкви. Сьогодні надання УПЦ (МП) незалежності може лише спровокувати новий розкол.
Т. Д. - Тож від ідеї незалежної Української Православної Церкви слід відмовитись?
В. І. - Проблему розколу Української Православної Церкви можна вирішити лише через покаяння та навернення до канонічної Церкви тієї частини духовенства, що перебуває у розколі. І чекати на отримання такого статусу.
Т. Д. - Ви вважаєте, що Москва сама надасть Українській Церкві статус незалежної?
В. І. - Це тривалий процес. Церква не може отримати незалежність одразу, як дехто того хоче.
Т. Д. - УПЦ Київського Патріархату та Українська Греко-Католицька Церква налічують тисячі парафій. Як необхідно поводитись УПЦ (МП) з цими церквами? Чи Москва затуляє очі на їх існування?
В. І. - Я б не став говорити про „тисячі парафій” Київського Патріархату. Я був у цій структурі і знаю, як такі парафії „створюються”. Більшість з них існує суто на папері. А щодо греко-католиків, то це не є православна Церква. Те що вони служать східним обрядом зовсім не робить їх православними.
Т. Д. - З ініціативи попереднього владики було видано „Новий тлумачний путівник по божественній літургії”, який є фактичним перекладом Божественних Літургій Іоанна Златоуста та Василя Великого на українську мову. Чи підтримаєте ви починання попереднього владики у цій царині?
В. І. - Безумовно. Я й сам правлю Літургії українською мовою. Всі ті парафії, що виявлять бажання відправляти Богослужіння українською мовою матимуть таку можливість.
Т. Д. - Деякі херсонські ЗМІ пов'язують переведення владики Іонафана (Єлєцкіх) на Тульчинську єпархію з політичними скандалами у центрі яких опинилася Херсонська єпархія УПЦ (МП) підчас президентських виборів 2004-2005 рр. Чи пов'язуєте ви своє переведення на Херсонську кафедру з політичними скандалами?
В. І. - Я б не став пов'язувати переведення владики Іонафана з політикою. І взагалі я хотів би аби держава більше не втручалася у справи Церкви. Держава має бути відокремлена від Церкви, а Церква від політики.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
