Дорогі Подруги і Друзі! Від деякого часу в нас стало традицією збиратися на Новий рік відзначити уродини Провідника.
При цьому годиться сказати промову про Степана Бандеру. Однак я думаю, що цього дня розповідати людям, які називають себе бандерівцями, біографію людини, яка створила суспільну архітектуру руху, є профанацією самого руху. Краще говорити про світогляд бандерівців – і про Степана Бандеру, ім’я якого український націоналістичний рух узяв собі в назву. Про наше сьогодні й наше завтра. А біографії залишмо історикам.
У день уродин Бандери доречно поставити запитання: хто такі бандерівці? Не в побутовому означенні на кшталт ярлика, який вішають на все, що не відповідає московсько-імперському поняттю правильного стану речей, а в стислому значенні слова, планку для якого поставив Провідник. Планку розуміння своїх суспільних і національних обов’язків, місця та місії в цьому суспільстві. Так-от, якщо під таким кутом зору подивитися на рух, який гуртувався навколо Бандери, то виявиться, що неодмінною ознакою цих людей була дієвість. На кухні, на роботі чи в трамваї можна до безконечності дебатувати про неправильність суспільного устрою. Але якщо ви вважаєте, що Україну вам повинні змінити Ющенко, Тимошенко чи ще хтось, за кого ви голосували, – ви не бандерівці. Ніхто з них нічого вам не зобов’язаний. Це ви, Друзі, без жодного стороннього примусу взяли на себе зобов’язання змінити країну та суспільство. То робіть! Можете це робити без самореклами, як вимагає наша етика, – але робіть, щоб були не інформаційні приводи, як люблять говорити наші політики, а діла.
Модерна нація в сучасному світі – це соціум, який не зазирає до рота владі й запитує: куди йти і що робити, а поспільство, яке без цінних вказівок влади організує себе проти внутрішніх і зовнішніх викликів і ставить перед нею незручні питання не лише на виборах. Якби бандерівці 1941 року заглядали до рота тодішній владі – можна будувати Україну чи ні – не було б ані Акта 30 червня, ні УПА 1942 року. Сьогоднішні виклики не відрізняються від тих, із минулого століття. Це вічна ситуація і вічна відповідь на неї: хочеш робити – то роби, а не нарікай. А якщо тобі йдеться лише про те, щоб нарікати на життя – то не дивуйся, що тебе топчуть чобітьми. У цьому – життєва позиція Бандери, в цьому – світогляд людей, які гуртувалися навколо нього.
Існують хибні уявлення про джерело дисципліни в ОУН. Своєрідний міф: Бандера сказав – і все робилося, як у годинниковому механізмі. Воно то робилося, але не один голий наказ був стимулом для виконання. І не жорсткий примус “киями” був стимулом для підтримання дисципліни в ОУН і УПА. Той, хто вважає фізичний примус основою дисципліни, не розуміє механізмів духовної влади, яка є набагато триваліша, механізми якої, по суті, й стягують націю в єдине ціле. Ця влада побудована радше на особистому прикладі, ніж на примушуванні до дії. Бандера спочатку питав із себе, а потім із друзів. І тому коли віддавав наказ, йому важко було заперечити. І тому його влада триває і після його загибелі, хоча матеріалісти і заперечують цей феномен. Але до кожного з вас, хто думає, що він – бандерівець, хоч часом, подумки, приходить Бандера і каже:
– От я зробив таке і таке, за це заплатив німецьким концтабором і смертю від рук агента КДБ, а що Ти зробив для України?
І влада цього простого запитання для людини, яка відчуває себе не біомасою, а повноцінним членом нації, є такою, що без київ примушує робити героїчні вчинки. А киї – точно не примусили б.
Робити щось для України не тому, що Тебе примушує влада, працедавець чи гін до помноження власних маєтків, – це одна з тих ознак, яку неодмінно мали люди, які гуртувалися навколо Бандери. І сам він кришталево відповідав цій ознаці – тому орієнтири, що окреслив він понад півстоліття тому, правильно показують напрямок ідейним борцям сьогодні. Він не приватизував ні будинку на Цеппелінштрассе, ні того, що поряд зруйнованого Бін Ладеном Твін Тауера – бо в тій боротьбі, яку вів, справжню ціну має не маєток, а життя. Кожен, хто подумки почуває себе бандерівцем, готовий, як аксіому, сказати: не пошкодую життя за Україну. Але Україні потрібне ваше життя, а не смерть! Можете віддати Україні безоплатну годину життя в день – віддайте. Можете годину в тиждень – теж віддайте! Можете витратити годину власного часу, щоб розповісти дітям про УПА чи армію УНР? Прийти на могилки з граблями й лопатою і впорядкувати місце останнього спочинку знищених Голодомором? Купити мішок цементу і закласти на цвинтарі фундамент символічного хреста загиблим солдатам армії УНР, УГА чи УПА? А може, ви здатні згуртувати інших, які цього хреста зварять і встановлять разом із вами? Якщо так – тоді ви бандерівці, навіть якщо не складали устроєвої присяги на Святому Письмі й Тризубі. Якщо ні – не поможе присяга на всіх Святих Книгах усіх релігій світу, навіть складена у Верховній Раді України.
Сьогодні, коли ми зібралися на ці символічні сходини з нагоди уродин Провідника, він, за правом життя, відданого за Україну, разом зі своїми побратимами віддає нам наказ: “Встань і борись! Слухай і вір, здобувай і перемагай, щоб Україна була знову могутня, як колись, і творила нове життя по власній уподобі і по своїй волі”. Якщо ви бандерівці – спробуйте тільки не виконати.
Шановний пане Автор, завчасно прошу не засуджувати за незнання історії, але дуже хочеться почути Вашу думку: хто ж такі бандерівці не з точки зору ідеологічних принципів, а з точки зору конкретних дій і вчинків. Щиро вдячний за відповідь.
В мене є питання з приводу діяльності ОУН:якщо Бендера бажав кращого для України,навіщо було воювати на боці фашизму і навіщо було вбивати поляків на території Волині та Галиччини у 20-40рр. минулого століття?
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта.jpg "600x450 | Переглядів: 1184")
