02 лютого Києві з неймовірним успіхом відбулись перші у цьому році “Вечорниці” у стилі “Етно-диско”, організовані фестивалем “Країна мрій” та його натхненником Олегом Скрипкою.
За три роки існування фестивалю “Країна мрій” та власне завдяки проведенню постійних “Вечорниць” згуртувалась спільнота людей, котрим не байдужа доля сучасної національної культури. Закриті, “камерні” вечорниці, котрі до цього часу проводились під егідою фестивалю, зібрали навколо себе досить поважне і вагоме товариство, котре вже не вміщається в звичайних клубних приміщеннях. Саме тому ініціатор фестивалю Олег Скрипка запропонував інший більш розширений формат вечорниць при збереженні традиційної умови вбрання.
Саме від дотримання повноти “дрес-коду” залежала вартість квітка. Безкоштовно – для людей в повному етнічному строї. 20 гривень – для людей з елементами етнічного вбрання (скажімо, вишиванка, чи шаровари, чи плахта, чи хоча б крайка). 80 гривень – для тих, хто не встиг придбати етнічний одяг.
Щоб допомогти останнім, організатори запросили крамницю “Рідна мода” організувати у фойє торгівлю етнічного одягу. Дехто з гостей одразу збагнув, що вигідніше одразу купити вишиванку і потім економити по 60 гривень на кожних вечорницях, які тепер будуть проходити щомісяця аж до фестивалю “Країна мрій” (що відбудеться цього року 6-8 липня). Тому й почали приміряти та купувати вишиванки.
Між іншим, переважна більшість журналістів, присутніх на прес-бріфінгу Олега Скрипки перед початком “Вечорниць”, були вдягнуті у вишиванки – тобто також дотримувались “дрес-коду” заходу.
Вартові, охоронці, білетери також всі були вдягнені відповідно. У фойє стояли четверо охоронців – двоє у традиційному одязі запорізького козацтва, третій – у черкесці чорноморського козацтва, четвертий – у сучасному камуфляжі з нашивкою дивізії “Галичина”. На обох входах до танцювально залу на другому поверсі стояли високі здоров’яки у вишиванках. Ясна річ, що у вишиванках були і продавці кафетерію, і звуко-режисери, і практично весь технічний персонал.
До оформлення цих “Вечорниць” був запрошений відомий український скульптор та художник Олександр Михайлицький. Він використав деякі символи нашої культури, вкладені в ідею кола чи інакше яйця-райця, що набуло на “Вечорницях” глибокого містичного змісту – оберіг, рівновагу, духовну гармонію з традиційним світоглядом. Все навколо і всіх танцюючих об’єднав символ фестивалю – символ ирію (вирію), раю і безсумнівно країни мрій.
Сама танцювально-музична частина “Вечорниць” продемонструвала, наскільки одночасно традиційною та модерною є українська нація. Старовинні мотиві етно-мелодій в поєднанні із сучасними ритмами; старосвітські музичні інструменти з сучасною електронною апаратурою; живе виконання “Очеретяного кота” та “Чобіт з бугая” з аудіо-мікшируванням; давня традиція з нестримною енергією сучасної молоді – оце все разом і є “Вечорниці”.
Організатори очікували велику кількість людей, але щоб таку... “Вечорниці” вже у повному розпалі, а на першому поверсі у фойє величезна черга до гардеробу, який врешті-решт був вимушений закритись через переповнення. Люди гуртувались групками і залишали одного “чергового” біля купи пальт та курток, поки інші танцюють, а потім мінялись.
Танцювальний зал був забитий вщент, тож танцювати доводилось по черзі. Щоб у танцюючих не пересихало в горлі, організатори подбали про безкоштовну роздачу узвару та питної води. Можна було купити й пива, але цього разу на тлі узвару воно не пилось у такий кількості, як на інших фестивалях.
Серед танцюючих у залі були помічені й деякі політики, зокрема Олег Тягнибок та Микола Габер.
Одразу після “Вечорниць” організатори почали “розбір польотів”, адже успіх перевершив усі очікування. Стало ясно, що в українській молоді є великий незадоволений попит на подібні заходи. Отже тепер організатори терміново шукають більш велике приміщення, бо на наступні “Вечорниці”, які заплановані на 23 лютого, наплив бажаючих може бути ще більшим.
"Щоб допомогти останнім, організатори запросили крамницю “Рідна мода” організувати у фойє торгівлю етнічного одягу"
газом торгують - нехай. землею.. хоч і страшно, але що вдієш - ринок! а тут, бачиш, вже й на вишиванках заробляєм.
товар національного виробника підтримуєм не того що він вигідніший, а того що він "національний". символ - вишиванку - підтримуєм не того, що це символ національності, а того, що так вигідніше.
покручі.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
