Що може бути страшнішим від українського націоналізму?
Це якийсь справжній жах – розпороті животи юних комсомолок, задушені удавками сивочолі трибуни-комуністи, загачені тілами немовлят криниці, полум’яні галани-публіцисти, котрі втікають із барткою в потилиці, й безліч інших невинних жертв. Загалом – 30676. Втрати ж підпілля ОУН-УПА з 1944 до 1956 року становили 155108 осіб, якщо вірити звітам четвертого управління КДБ при Раді Міністрів УРСР. Можна подумати, що вони в кожній криївці та схроні мали калькулятор… Також “Советская военная энциклопедия” наводить дані про опір радянській, тобто російській владі на Східній Україні. На кінець 1920 року там нараховували понад 80 повстанських угруповань загальною чисельністю понад 40 тисяч осіб. “Вдохновители этого кулацко-контрреволюционного движения провозглашали лозунги борьбы за “национальную свободу” и против “русского засилия”. Ось із такою відвертістю автори виданої знаменного 1933 року енциклопедії називали речі своїми іменами. Це вже потім, у наступних томах, з’явилися “жахи”, “банди” та схожа пропагандистська чортівня. В яку досі багато хто вірить.
Найбільше творців такої міфології лякало та дратувало те, що звичайні українські селяни на своїй землі давали зайдам “уроки толерантності” організовано, озброєно та на ідейній основі. Чому б, відкривши документи про Голодомор, не оприлюднити й документи про рух, який безпосередньо передував цій геноцидній акції чужого народу проти нашого, й саме організований спротив більшовицьким “продрозверсткам” призвів до відповідної спланованої акції штучно створеного голоду в оточеній російськими військами Україні. Було відразу вирішено два завдання – забрано хліб і фізично винищено середовище опору, про яке добре пам’ятали укладачі московських енциклопедій.
Уся ця безідейна кволість нинішнього партієтворення йде історично від затурканої, зумовленої чужинецькими впливами недомовленості та неповноцінності. Неповноти та невикінченості ідейного світобачення та сприймання реалій. Неповноту соціально-політичних ідеалів зумовлено відбитою історичною пам’яттю українців. Не жах, а регіт можуть нині викликати всі ці мишачі перебіжки нинішніх партійних збігань-розбігань. Хоча й люди ніби симпатичні, але ж ніякої партії “Собор” в Анатолія Матвієнка насправді немає, як немає вже ніякого Руху в Бориса Тарасюка.
В Україні багато чого немає. Немає сучасної літератури, немає сучасної динамічної культури, жодних технічних, інтелектуальних, мистецьких помітних досягнень, залишилася й зупинилася на місці вторинна безпомічна імітаційна хуторянська обмеженість і неоригінальність. І ніхто не наважується розплющити очі та сказати правду: річ ж не в гидомирних симоненках-вітренчичках, а в інтелектуальній бідності та структурній неповноті національної ідентичності, яка навпомацки вибирає з минулого лише сентиментальне безсилля та щебетання, ніби цим і вичерпується актуальний ринок ідей. В. Яворівський може ще років п’ятнадцять бігати між юльчиною спідницею та спілкою неіснуючих письменників, це в нього такий спосіб життя і виживання – завивати. Плакати, бідкатися; тюремно-кримінальний досвід підрадянського виживання витворив із так званих “шістдесятників” не виразників якихось там соціальних інтересів, а імітаторів та індукторів саме політичної апатії.
Злодійкувата брехливість і лукавство загатили будь-який ресурс визволення й очищення нації, що й продемонструвала гротескно-патологічна “коаліціада” носіїв паламарсько-фарисейського тлумачення християнізму, патріотизму, комунізму, націоналізму, лібералізму й еклектизму.
Іще покійний і великий Р. Рейган зі шляхетною безпосередністю незіпсутого народника визначив головну класифікаційну ознаку російських комуністів. Вони – брехуни, тобто ніякі не комуністи, не інтернаціоналісти. Не гуманісти, не колективісти, не прогресисти, а саме “брехуни”. Те саме стосується сучасних виразників російського геополітичного духу, під вплив і в залежність від яких потрапила убога українська політична еліта, – це нарцисистичні, ущемлені брехуни, котрі в ім’я власного самоствердження шукають ще убогіших та упослідженіших жертв, яких роблять відтак об’єктом своєї суб’єктності й маніпуляцій. Усе інше, економічне, єврозесівсько-об’єднавчо-слов’янсько-інтеграційне – брехня. Як і твердження Яворівського, що “садисти-комуністи хотіли винищити голодом українців і представників інших націй”. Винищити хотіли й винищили тільки українців. І ніякі не міфологічні “садисти-комуністи”, а цілком реальні російські імперіалісти й колонізатори. І не бояться вони наших “плакальників”. Це те, чого їм акурат і треба – захисна, рецесивно-скривджена поза паразитичного, на струпах власного народу, скиглійства, яке паралізує рештки гідності.
Романові і Володимиру - обом. Громадська самоорганізація як суспільне явище була і є. І буде. Нема потреби її створювати. Майдан - один з проявів цього ПОСТІЙНОГО процесу в нації. Нема потреби створювати температуру пацієнту, достаньо її виміряти або відчути....››› Fisher7| 07.01.2009, 22:24
Шановна, пані Ніно!
Щиро вітаю Вас з Різдвом Христовим!
Щастя і здоров`я і Божої любові!
Хочу подарувати Вам кілька нових пісень:
РАДІСТЬ МОЯ, УКРАЇНО!
Я не шукаю Україну –
Вона у дітях і в мені.
Історію Руси величну
В казковім бачу я у сні.
Про...››› Володимир Мангов| 07.01.2009, 20:57
Романові.
Я не казав, що моя хата скраю. Складається враження, що ти дискутуєш із власними припущенням. Доведи, що вмієш не домислювати те, чого насправді не було.
Про Майдан. Майдан власне і був тим, що Володимир називає "громадською...››› Fisher7| 07.01.2009, 18:59
Надто багатослівно можливо пишу, хочу повторити основну думку - давайте будемо подавати ВЛАСНІ ІДЕЇ. Тоді це буде рух вперед. Якщо тільки робити аналіз чогось, то ми тупцюємося на місці. Ідімо ВПЕРЕД! Моїм невеликим розумом думаю, що так буде і цікавіше і...››› Роман| 05.01.2009, 02:01
Для fisher7
Я погоджуюся що розум - то лише засіб. При чому один із найефективніших, якщо вміти ним скористатися. І в тому нічого не має ні хорошого ні поганого. На рахунок агрументації статті, я не погоджуюся, що вона є не аргументованою. Я не стаю повністю...››› Роман| 05.01.2009, 01:38
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
