Сьогодні виповнюється 193 роки від народження Тараса Шевченка, а завтра – 146 років від дня його смерті. Таким чином, в Україні вже майже півтора століття відзначають Шевченківські свята.
Традиція відзначати Шевченківські дні бере початок від урочистого поховання поета на Смоленському цвинтарі у Петербурзі і наступного перепоховання його праху на Чернечій горі біля Канева 22 травня 1861 року.
Письменник Валерій Шевчук з цього приводу зазначає: «Шевченківські свята утворилися через отой збіг дня народження і дня смерті його. Фактично культ Шевченка як такий почався з надзвичайно урочистих похоронів в Петербурзі, а потім під час перенесення його праху до України. Його авторитет, який був дуже потужний вже і перед смертю, набув уже таких особливих рис пієтетних, можна сказати».
У Російській імперії українським громадам доводилося відзначати дні пам’яті Тараса Шевченка нелегально. 1914 року російська влада навіть заборонила святкувати соту річницю від народження поета. Публічне відзначення Шевченківських днів стало можливим тільки після розпаду Російської імперії, а 6 березня 1918 року уряд Української Народної Республіки надав їм статус національного свята.
Попри репресії, люди збиралися біля пам’ятника Шевченку
Більшовики перетворили Шевченківські свята на ідеологічні заходи, натомість у Києві на початку 60-их років зародилася традиція неформального вшанування пам’яті поета. Попри репресії влади, люди щороку збиралися біля пам’ятника Шевченку у сквері Київського університету 9 і 10 березня та 22 травня. Переслідування учасників тих зібрань припинилися тільки наприкінці 80-их. Проте 9 березня 2001 року люди, які всупереч забороні прийшли до пам’ятника Шевченку, зазнали нападу з боку підрозділів міліції та внутрішніх військ.
Філософ Євген Сверстюк наголошує: «Поет є вождем поневоленої нації, і саме тому його бояться, і саме тому переслідують його прихильників. І війна проти Шевченка велася в царській Росії, велася в інших формах в більшовицькій Росії і не затихає і зараз. І це є закономірне явище: поет повинен бути воїном, і навколо нього повинне бути воїнство».
31 травня весь світ відзначає Всесвітній день без тютюну. Багато країн досягли суттєвих успіхів в протистоянні тютюновій епідемії і там все менше громадян отруює себе та інших тютюновим димом. На жаль, Україні пишатися нічим.
Протягом 2004 року в Україні було вироблено 108 млрд. сигарет, хоча ще кілька років тому тютюнові компанії оцінювали обсяг українського ринку (разом з контрабандою) в 65-75 млрд. сигарет. Навіщо ж було виробляти ще щонайменше 30 млрд. сигарет? Дуже невелика частина з них експортується легально, але набагато більше – нелегально до країн Європейського Союзу, що аж ніяк не сприяє євроінтеграції України. Але основна причина перевиробництва сигарет – українці курять все більше, що неминуче призведе до зростання пов’язаних з тютюном хвороб та смертей, від яких щорічно вмирає більше 100 тисяч наших співгромадян. В 2005 році виробництво сигарет в Україні продовжує зростати, і це не дивно, бо ситуація є вельми сприятливою для зростання їх споживання: податки на сигарети дуже низькі, тютюнова реклама майже всеосяжна, ті, хто курять, не знають, що саме вони споживають і наскільки це небезпечно, а ті, хто не курять, вимушені щоденно примусово вдихати тютюновий дим.
Тютюнову епідемію в Україні можна зупинити. Для цього не потрібно винаходити щось особливе. Треба просто використати заходи, які показали свою успішність в інших країнах. Ці заходи визначені міжнародною Рамковою Конвенцією з контролю над тютюном, яка набула чинності 27 лютого 2005 року. Україна підписала Конвенцію 25 червня 2004 року, але досі не ратифікувала.
Але ратифікація Конвенції – це лише перший крок до зміни політики та законодавства. Яким чином має бути змінено законодавство відповідно до вимог Конвенції, детально викладено в книзі Костянтина Красовського “Тютюн та закон”, яка щойно вийшла з друку і доступна в Інтернет за адресою http://contact.tobinfo.org/books/law/tobacco_law.pdf Коаліція “За вільну від тютюнового диму Україну” 30 травня 2005 року з 14-30 до 16-00 проводить прес-конференцію в Домі Учителя (Київ, Володимирська, 57, к. 308) з нагоди Всесвітнього Дня Без Тютюну.
На прес-конференції буде презентовано книгу “Тютюн та закон”, яка охоплює всі аспекти анти-тютюнового законодавства: рекламу, податки, склад тютюнових виробів, захист від тютюнового диму, тощо. На прес-конференцію запрошено членів Коаліції з різних регіонів України, народних депутатів України, громадських діячів, журналістів.
Під час прес-конференції буде обговорено два основних питання: 1. Ратифікація Україною Рамкової Конвенції з контролю над тютюном. 2. Удосконалення, відповідно до вимог Конвенції, “Закону про попередження вживанню тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення”, прийнятого Верховною Радою 19 квітня 2005 року у першому читанні.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
Сьогодні виповнюється 193 роки від народження Тараса Шевченка, а завтра – 146 років від дня його смерті. Таким чином, в Україні вже майже півтора століття відзначають Шевченківські свята.