Тепер у Парижі можна дивитися українське кіно. 29 січня розпочав свою роботу «Український кіноклуб», започаткований українським кінознавцем і фахівцем з українського кіно Любомиром Госейком. Покази, яким передують його розповіді, відбуваються раз на місяць. Перші два засідання кіноклубу були присвячені народженню і становленню українського кінематографа. В кінці березня буде продемонстрований вже третій український фільм з циклу німих стрічок. Далі парижани ознайомляться з фільмами Довженка, українського «поетичного кіно» і багатьох невідомих сторінок українського кінематографа. Любомир Госейко — автор першої «Історії українського кіно» французькою мовою. Щойно він завершив другу книжку про українського режисера Євгена Слабченка-Деслава, який увійшов в історію французького кінематографа, на матеріалі відкритих ним архівів. Презентація книжки і найбільша досі ретроспектива його фільмів відбудеться восени цього року в південному місті Ніцці.
Про це й інше телефоном з Парижа Любомир Госейко розповів кореспондентові Радіо Свобода.
Т. М.: До Києва дійшли чутки, що в Парижі створений «Український кіноклуб». Попрошу Вас розповісти детальніше про це.
Л. Г.: Кіноклуб – це, само собою зрозуміло, місце зустрічі людей, які люблять український кінематограф. Такі люди є у Франції, тим більше в Парижі. Вони хотіли б дивитися українські фільми. А думка ця виникла кілька років тому, і нарешті тепер мрія створити такий кіноклуб здійснилася – при Посольстві України у Франції, при так званому Українському культурно-інформаційному центрі.
У Франції українські фільми є віддавна, оскільки французи купували українські фільми з готовими французькими субтитрами і показували їх у комерційному прокаті. Але ми хочемо зробити такий кіноклуб, як росіяни чи вірмени при своїх посольствах. У цьому нас підтримує Київ, Центр Довженка, а також мої товариші, які будуть приїжджати до Парижа. Ми запрошуватимемо не лише французьких спеціалістів, але й українських режисерів, акторів, кінознавців, які говоритимуть про стан українського кінематографа.
Т. М.: Чи кінофільми, які Ви показуєте в рамках «Українського кіноклубу», дубльовані французькою мовою?
Л. Г.: Лише деякі дубльовані, але це дуже славні фільми – наприклад, фільми Іллєнка. Більшість субтитровані, французи люблять оригінальну мову з французькими субтитрами. А ті фільми, які не мають субтитрів, ми показуємо з синхронним перекладом. Це дуже важливо, бо наша публіка – не тільки з української діаспори, але й французькі кінолюбителі, які хочуть дивитися українські фільми.
Т. М.: А які фільми Ви вже показали?
Л. Г.: Ми показали фільми, зняті режисерами Альмаром та Людмилою Серебрениковими. Дуже цікаве є те, що ми показуємо інкунабельні фільми, які навіть в Україні невідомі. Минулого тижня ми віднайшли старий український фільм Арнольда Кольдзюма. Шукання українських кінематографічних слідів у Франції, яка започаткувала зв’язки з Україною ще в 1925-26 роках, є, між іншим, однією з наших перспектив. Наприклад, коли приїхав Довженко до Парижа в 1930 році, його зустрічав Євген Деслав, і завдяки йому показали перші фільми Довженка «Звенигору», «Землю» й «Арсенал» не тільки в кінозалах комерційного прокату, але й у славній Сорбоні, в залі Декарта. А в 1928 році Євген Деслав заснував кіноклуб «Les amis du cinema ukrainien» («Приятелі українського кіно»), одним з фундаторів якого був навіть Микола Скрипник. Він тоді приїхав до Франції налаштовувати культурні зв’язки. Пізніше він згадував, що відтоді українські фільми почали напливати з України до Франції і були визнані саме українськими.
Дуже добре, що відкриваються забуті українські імена, це збагачує Україну. Пане Госейку коли вийде книга про Деслава українською мовою. Запрршуємо Вас до Білої Церкви в гімназію №1
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
