Ще на початку дев'яностих, на хвилі загального національного піднесення, небезпідставно можна було стверджувати, що не мине і кількох років з дня проголошення Декларації, як на теренах незалежної української держави утвориться потужна консолідована спільнота українців, а революційний патріотичний запал, що охопив тоді населення новоствореної держави, перетвориться на самодостатню і конструктивну любов народу до своєї країни. Події 1991 року мали б завершити довготривалий і складний процес формування української нації.
За роки незалежності повага громадян України до своєї держави носила ситуативний характер і коливалась в залежності від політичної та економічної ситуації в країні. Виявилося, що патріотизм по-українськи - почуття зовсім не безкорисне. Особливо це стосується молодого покоління з притаманним йому споживчим ставленням як до суспільства в цілому, так і до держави зокрема.
Згідно результатів соціологічного опитування, що проводилося Центром соціальних досліджень "Софія" напередодні шістнадцятого Дня незалежності, 40% українців хотіли б виїхати за кордон. Ще кожен шостий громадянин України бажає емігрувати назавжди.
Кожен десятий опитаний зовсім не пишається своїм громадянством, "скоріше не пишається" і того більше - 17,2%. Не однозначним виявилося ставлення українців і до Дня незалежності. Лише половина опитаних вважають 24 серпня святом, для інших - це виключно вихідний день.
Отже, можемо зробити невтішні висновки: близько 10% українських громадян ставляться до власної держави вороже, а більше третини займають пасивну громадянську позицію.
Певно, що шукачі кращої долі на чужині найменше замислюються про втрату власного коріння та культурної спадщини. Економічні чинники для них є вирішальними. Можемо навіть припустити певну підміну понять в свідомості сучасних українців: для багатьох з них патріотизм - це не відповідальність за долю вітчизни і готовність служити її інтересам (а саме таке визначення можемо прочитати в словниках), а примітивне почуття власності чи, в кращому разі, певна прихильність до держави, яку, керуючись логікою подібних "патріотів", їй, державі, треба ще заслужити.
Я вам хочу сказать шановни други, что в те же самые годы, как ни страно даже в России от голода умирали люди, тысячами, сотнями тысяч. А моя бабушка. которая жила в те годы на Ставрополье (на Ставрополье - все так говорят до сих пор, и я не вижу ничего...››› Мыкола| 01.12.2008, 16:05
Згоден із "А нынешние либералы демократы не несут ответсвенности за алкоголизм, наркоманию..."
...››› wlodko| 30.11.2008, 17:04
Цікаво, чого цей американський індианець придумав для українців вислів "голодомор" та переймаєтся їхньою справою, а ні пари з вуст про поголовне і планомірне знищення геть під чисто всі коренні індианські племена!?
Хто заказував і щиро розплачувався...››› alim| 22.11.2008, 22:47
Важко говорити про Геноцид. Очі наповнююються слізьми, коли уявляєш жахливі події 1932-33 років. Дякуючи Джеймсу Мейсу світ дізнався про наше ГОРЕ. Вічна йому пам"ять
...››› Ольга| 22.11.2008, 10:07
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
