Днями російський режисер, творець мультфільму «Жыл-был пес» Едуард Назаров побував в Одесі, де проходив 14-й міжнародний фестиваль «Крок», президентом якого він є.
Перед тим як вирушити в інші міста зі своєю програмою в межах фестивалю України, Едуард Васильович відповів на кілька питань «Комсомолки».
У голові крутилась єдина фраза - «Щас спою!»
- Едуарде Васильовичу, чому для сюжету мультфільму «Жыл-был пес» ви вибрали саме українську казку?
- В дитинстві я читав її, і вона відклалася в моїй пам'яті. Але насправді, тоді все вийшло несподіванно. Спочатку сценарій для мого нового фільму написав професіонал Сергій Іванов. Мені не сподобалося. Не було бажання знімати про піонерів і космос. Й я узявся за «телеграфну» казку - усього п'ятнадцять рядків. Про те, як зустрілися в лісі старий вовк і старий пес: «Ти мені допоможеш, а я допоможу тобі». У голові тоді крутилась єдина фраза - «Щас спою!».
- У казці точно відтворений український побут. Звідки він вам, корінному москвичеві, відомий?
- Я ж збирав матеріал. І взагалі Україну я завжди любив і люблю, у мене тут багато друзів. Один товариш ще з армії живе в Цюрюпинську, і я в нього не раз відпочивав. Надивився на людей, які гуляють по вулиці й співають, на застілля, побачив дніпровські пейзажі. Поїздив по українських музеях, по селах, замалював хати, національні костюми, посуд, знаряддя праці, вози, рушники, печі, килими.
А в Києві потрапив до Інституту етнографії Академії наук України, де познайомився із двома колоритними мужиками з відділу фольклору й попросив сприяння з приводу народних пісень. Вони притягли величезну магнітофонну котушку. Я щось промимрив про фінансову сторону справи, однак дядьки мене відразу обірвали: «Та ти що? Здурів?!» Кілька пісень із цієї котушки й увійшли потім у фільм.
«А що, нічого. Гарний вовк!»
- Джигарханян відразу погодився озвучувати вовка?
- Коли він уперше ввійшов у тон-ательє, мене прошибив холодний піт. На роялі були розкладені ескізи персонажів. Я побачив сутулого Армена Борисовича - ну вилитий Горбатий із серіалу «Місце зустрічі змінити не можна»! А він наблизився до рояля й подивився на точно такого ж намальованого мною вовка. І я подумав, що Джигарханян зараз образиться й мене вб'є. Але він глянув і прохрипів: «А що, нічого. Гарний вовк!»
- Антирадянщини в мультику хоч не угледіли?
- «Жыл-был пес» - єдине моє кіно, що пройшло на екрани гладко. А от за інші я по голові отримував. Наприклад, за свій перший фільм «Бегемотик», знятий для зовсім маленьких. Оголосили його таким, який виступає проти колективізму й за індивідуалізм. Насправді бегемот просто шукав собі друга, а йому все попадалися мурахи та кролики. Зрештою, він знайшов собі іншого бегемотика. Загалом, довелося переробляти.
- Вашому мальованому псові поставили пам'ятник у Томську. Ніде більше не хочуть його увічнити?
- Знаєте, хоча цього року мультфільму «Жыл-был пес» виконується 25 років, у Росії про це навіть не згадали. А в Києві бачив копії мого собаки, наклеєні на машинах.
З ДОСЬЄ «КП»
Эдуард Назаров, фото Лариси Камишевої
Едуард Назаров народився в 1941 році в Москві. Заслужений діяч мистецтв РСФСР. Закінчив Строгановське художньо-промислове училище. В анімації з 1959 року.
Спочатку працював прорисовщиком, потім асистентом художника-постановника, пізніше став режисером.
Одержав призи міжнародних фестивалів за мультфільми «Жився-був пес», «Подорож мурахи», «Полювання».
Дякую Вам від імені мільйонів шанувальників цього мультфільму. У моїх знайомих майже у кожного є він на мобільному! З Різдвом! Дай Бог Вам здоров'я і Вашій родині!
Інші коментарі
Романові і Володимиру - обом. Громадська самоорганізація як суспільне явище була і є. І буде. Нема потреби її створювати. Майдан - один з проявів цього ПОСТІЙНОГО процесу в нації. Нема потреби створювати температуру пацієнту, достаньо її виміряти або відчути....››› Fisher7| 07.01.2009, 22:24
Шановна, пані Ніно!
Щиро вітаю Вас з Різдвом Христовим!
Щастя і здоров`я і Божої любові!
Хочу подарувати Вам кілька нових пісень:
РАДІСТЬ МОЯ, УКРАЇНО!
Я не шукаю Україну –
Вона у дітях і в мені.
Історію Руси величну
В казковім бачу я у сні.
Про...››› Володимир Мангов| 07.01.2009, 20:57
Романові.
Я не казав, що моя хата скраю. Складається враження, що ти дискутуєш із власними припущенням. Доведи, що вмієш не домислювати те, чого насправді не було.
Про Майдан. Майдан власне і був тим, що Володимир називає "громадською...››› Fisher7| 07.01.2009, 18:59
Надто багатослівно можливо пишу, хочу повторити основну думку - давайте будемо подавати ВЛАСНІ ІДЕЇ. Тоді це буде рух вперед. Якщо тільки робити аналіз чогось, то ми тупцюємося на місці. Ідімо ВПЕРЕД! Моїм невеликим розумом думаю, що так буде і цікавіше і...››› Роман| 05.01.2009, 02:01
Для fisher7
Я погоджуюся що розум - то лише засіб. При чому один із найефективніших, якщо вміти ним скористатися. І в тому нічого не має ні хорошого ні поганого. На рахунок агрументації статті, я не погоджуюся, що вона є не аргументованою. Я не стаю повністю...››› Роман| 05.01.2009, 01:38
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
Днями російський режисер, творець мультфільму «Жыл-был пес» Едуард Назаров побував в Одесі, де проходив 
- Едуарде Васильовичу, чому для сюжету мультфільму «Жыл-был пес» ви вибрали саме українську казку? 
- У казці точно відтворений український побут. Звідки він вам, корінному москвичеві, відомий? 
А в Києві потрапив до Інституту етнографії Академії наук України, де познайомився із двома колоритними мужиками з відділу фольклору й попросив сприяння з приводу народних пісень. Вони притягли величезну магнітофонну котушку. Я щось промимрив про фінансову сторону справи, однак дядьки мене відразу обірвали: «Та ти що? Здурів?!» Кілька пісень із цієї котушки й увійшли потім у фільм.
- Антирадянщини в мультику хоч не угледіли?
