На головну На головну На головну
 
 
Google
Google
« Жовтень 2007 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 

Архів публікацій
Логін:
Пароль:
Не зареєстровані?


 

1343x600 | Переглядів: 287
Вигляд на Кам'янецький каньон

[ Реклама ]
Реклама від "Порталу українця"
Запрошуємо до співпраці










 
 
 
 .. » Популярному мультфільму «Жыл-был пес» виповнилося 25 років
Держава, Політика, Суспільство (1100)   Історія, Філософія, Релігія (385)
Національна ідея, Мова, Народне (672)   Людина, Особистість (271)
Культура, Мистецтво (532)   Наука, Oсвіта (60)
Наші за кордоном (84)   Економіка, Бізнес (58)
Екологія, Здоров'я (77)   Техніка, Технології (26)


Популярному мультфільму «Жыл-был пес» виповнилося 25 років

Автор: Снежана ПАВЛОВА
Джерело: КП в Україні
Коментарі (1)
Днями російський режисер, творець мультфільму «Жыл-был пес» Едуард Назаров побував в Одесі, де проходив 14-й міжнародний фестиваль «Крок», президентом якого він є.

Перед тим як вирушити в інші міста зі своєю програмою в межах фестивалю України, Едуард Васильович відповів на кілька питань «Комсомолки».

У голові крутилась єдина фраза - «Щас спою!»


- Едуарде Васильовичу, чому для сюжету мультфільму «Жыл-был пес» ви вибрали саме українську казку?

- В дитинстві я читав її, і вона відклалася в моїй пам'яті. Але насправді, тоді все вийшло несподіванно. Спочатку сценарій для мого нового фільму написав професіонал Сергій Іванов. Мені не сподобалося. Не було бажання знімати про піонерів і космос. Й я узявся за «телеграфну» казку - усього п'ятнадцять рядків. Про те, як зустрілися в лісі старий вовк і старий пес: «Ти мені допоможеш, а я допоможу тобі». У голові тоді крутилась єдина фраза - «Щас спою!».

- У казці точно відтворений український побут. Звідки він вам, корінному москвичеві, відомий?

- Я ж збирав матеріал. І взагалі Україну я завжди любив і люблю, у мене тут багато друзів. Один товариш ще з армії живе в Цюрюпинську, і я в нього не раз відпочивав. Надивився на людей, які гуляють по вулиці й співають, на застілля, побачив дніпровські пейзажі. Поїздив по українських музеях, по селах, замалював хати, національні костюми, посуд, знаряддя праці, вози, рушники, печі, килими.

А в Києві потрапив до Інституту етнографії Академії наук України, де познайомився із двома колоритними мужиками з відділу фольклору й попросив сприяння з приводу народних пісень. Вони притягли величезну магнітофонну котушку. Я щось промимрив про фінансову сторону справи, однак дядьки мене відразу обірвали: «Та ти що? Здурів?!» Кілька пісень із цієї котушки й увійшли потім у фільм.


«А що, нічого. Гарний вовк!»


- Джигарханян відразу погодився озвучувати вовка?

- Коли він уперше ввійшов у тон-ательє, мене прошибив холодний піт. На роялі були розкладені ескізи персонажів. Я побачив сутулого Армена Борисовича - ну вилитий Горбатий із серіалу «Місце зустрічі змінити не можна»! А він наблизився до рояля й подивився на точно такого ж намальованого мною вовка. І я подумав, що Джигарханян зараз образиться й мене вб'є. Але він глянув і прохрипів: «А що, нічого. Гарний вовк!»

- Антирадянщини в мультику хоч не угледіли?

- «Жыл-был пес» - єдине моє кіно, що пройшло на екрани гладко. А от за інші я по голові отримував. Наприклад, за свій перший фільм «Бегемотик», знятий для зовсім маленьких. Оголосили його таким, який виступає проти колективізму й за індивідуалізм. Насправді бегемот просто шукав собі друга, а йому все попадалися мурахи та кролики. Зрештою, він знайшов собі іншого бегемотика. Загалом, довелося переробляти.




- Вашому мальованому псові поставили пам'ятник у Томську. Ніде більше не хочуть його увічнити?

- Знаєте, хоча цього року мультфільму «Жыл-был пес» виконується 25 років, у Росії про це навіть не згадали. А в Києві бачив копії мого собаки, наклеєні на машинах.


З ДОСЬЄ «КП»


Эдуард Назаров, фото Лариси Камишевої

Едуард Назаров народився в 1941 році в Москві. Заслужений діяч мистецтв РСФСР. Закінчив Строгановське художньо-промислове училище. В анімації з 1959 року.

Спочатку працював прорисовщиком, потім асистентом художника-постановника, пізніше став режисером.

Одержав призи міжнародних фестивалів за мультфільми «Жився-був пес», «Подорож мурахи», «Полювання».

Снєжана ПАВЛОВА
Переклад з російської - Портал Українця


А ось і сам шедевр:


Читати цю та інші публікації у своєму телефоні
на своєму сайті

Андрій | 12.10.2007, 20:38
Розділ: Культура, Мистецтво, Людина, Особистість

04.01.2008, 01:19
Дякую Вам від імені мільйонів шанувальників цього мультфільму. У моїх знайомих майже у кожного є він на мобільному! З Різдвом! Дай Бог Вам здоров'я і Вашій родині!


Є що сказати? Говори на форумі або додай коментар:


(за бажанням)
Введіть код:
This is a captcha-picture. It is used to prevent mass-access by robots. (see: www.captcha.net)   



Інші коментарі

Романові і Володимиру - обом. Громадська самоорганізація як суспільне явище була і є. І буде. Нема потреби її створювати. Майдан - один з проявів цього ПОСТІЙНОГО процесу в нації. Нема потреби створювати температуру пацієнту, достаньо її виміряти або відчути.... ›››
Fisher7 | 07.01.2009, 22:24

Шановна, пані Ніно! Щиро вітаю Вас з Різдвом Христовим! Щастя і здоров`я і Божої любові! Хочу подарувати Вам кілька нових пісень: РАДІСТЬ МОЯ, УКРАЇНО! Я не шукаю Україну – Вона у дітях і в мені. Історію Руси величну В казковім бачу я у сні. Про... ›››
Володимир Мангов | 07.01.2009, 20:57

Романові. Я не казав, що моя хата скраю. Складається враження, що ти дискутуєш із власними припущенням. Доведи, що вмієш не домислювати те, чого насправді не було. Про Майдан. Майдан власне і був тим, що Володимир називає "громадською... ›››
Fisher7 | 07.01.2009, 18:59

Надто багатослівно можливо пишу, хочу повторити основну думку - давайте будемо подавати ВЛАСНІ ІДЕЇ. Тоді це буде рух вперед. Якщо тільки робити аналіз чогось, то ми тупцюємося на місці. Ідімо ВПЕРЕД! Моїм невеликим розумом думаю, що так буде і цікавіше і... ›››
Роман | 05.01.2009, 02:01

Для fisher7 Я погоджуюся що розум - то лише засіб. При чому один із найефективніших, якщо вміти ним скористатися. І в тому нічого не має ні хорошого ні поганого. На рахунок агрументації статті, я не погоджуюся, що вона є не аргументованою. Я не стаю повністю... ›››
Роман | 05.01.2009, 01:38

Інші публікації на цю тему

06.01.2009, 16:37 Віктор Баранов: «Культ книжки – це культ найкращого в людині» До чого тягнеться душа нашого читача? До необхідності видряпатися із...
24.12.2008, 01:41 ІІ фестиваль «Українське Glastonbury» Протягом 17 років відбувається еволюційний процес розвитку української...
23.12.2008, 11:24 Театр – це спосіб вирішення життєвих проблем Скульптура буває підкреслено рельєфна, різка, гротескова, натомість не...
10.12.2008, 02:49 Розмовляючи з Богом краще чуєш людей У дуету вокальної імпровізації Ігоря Сіліна й Ольги Ткаченко, створеного в...
03.12.2008, 00:01 Анатолій Постоюк: «Я працюю на оптимізм людей» Найвища характеристика людини – простий і мудрий. Такі особистості є...
28.11.2008, 21:11 Валерій Вітер на перехресті “Глобального відлуння” Цю акварельну експозицію можна було б нарікти словосполученням “Мій дім –...
25.11.2008, 19:41 Богдан Бенюк: “Досить нам бути народом, який програє і плаче” Богдан Бенюк – це акумулятор, генератор, калейдоскоп і магніт одночасно....
21.11.2008, 03:09 Леонід Сухоруков: «Завжди добре говорити, що думаєш, якщо вмієш думати, що говориш» Укотре з превеликим подивом вигукуєш: «До чого ж світ чарівно...
11.11.2008, 14:09 Алла Мігай: «Казка і музика – мій порятунок» Спілкувалась тьотя Алла з юними глядачами українською мовою, бо вважала,...
06.11.2008, 13:50 Володимир Кривенко: “Я малюю почуття” Прийнято вважати, що художник живе у своєму світі ілюзій і далеко не...
Більше

 
Завантаження...

Експорт: JavaScript-інформер   Стрічки публікацій 
 

  Умови використання та цитування матеріалів сайту
  Авторські права
  Застереження
hitua.net
© AnViSer 2004-2006. Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає банерообмінна мережа