На головну На головну На головну
 
 
Google
Google
« Червень 2008 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30 
Архів публікацій

 

450x600 | Переглядів: 904
Інтер'єр та експонати збаразького замку



[ Реклама ]
Реклама від "Порталу українця"
Запрошуємо до співпраці


 
 
 
 .. » Створити історію
Держава, Політика, Суспільство (1355)   Історія, Філософія, Релігія (467)
Національна ідея, Мова, Народне (803)   Людина, Особистість (379)
Культура, Мистецтво (738)   Наука, Oсвіта (89)
Наші за кордоном (96)   Економіка, Бізнес (64)
Екологія, Здоров'я (111)   Техніка, Технології (35)


Створити історію


Автор: Данило Яневський
Джерело: Український Тиждень
Коментарі (2)


Що нас - українців, відрізняє від них - неукраїнців? Загальним є те, що ми відчуваємо себе українцями, коли бачимо або уявляємо: 1) бої Кличків, 2) Майдан-2004, 3) футбольний «Євро-2012», 4) українську національну фану десь посеред Рима або Буенос-Айреса, 5) пляшку української горілки в першому-ліпшому барі Оттави, Парижа або Сіднея, а також при 6) перетині кордону України в будь-якому напрямку.

Все інше нас роз’єднує. Підмурок розділення став виростати ніби сам собою після падіння 1000-літньої Східної Римської імперії. Після Берестейської унії та війни, інспірованої Хмельницьким, уже з’явилося “ми” і “вони”. Остаточно ж зведення стін поділу завершилося 1796 р., коли тіло нашого «руського» народу було розтято поміж Австрійською, Російською імперіями і Пруським королівством. Того року Габсбурги, Романови та Гогенцоллерни розділили країну, яка була отчим домом руського народу хіба не 500 років. Саме в тій державі ми були єдиним народом, з єдиною церквою та єдиною мовою, з забезпеченням усіх наявних та відомих тоді прав підданства.

Русинів, які опинилися під рукою Габсбургського дому, спіткала все ж краща доля, ніж судилася їхнім братам і сестрам по іншій бік Збруча: мультикультурна Австро-Угорщина толерувала і русинів. Тому політичні представники останніх (вони стали називати себе українцями лише наприкінці XIX ст.), були чи не найзатятішими габсбургськими лоялістами. 1918 року в умовах розпаду імперії найрадикальніша частина галицьких соціалістів нав’язала нелегітимне проголошення незалежності Західно-Української Народної Республіки. Як наслідок: три мільйони галичан опинилися у 30-ти мільйонному морі поляків. Наслідок другий: ЗУНР стала більмом в оці переможців I Світової війни, які бачили у відновленій Польщі ефективну східну противагу можливій новій німецький експансії в Європі. Наслідок третій: проголошення ЗУНР поза порозумінням з польською стороною породило криваве та безглузде протистояння двох братніх народів.

Населення Правобережної України, яке опинилися під рукою Романових, пережило свою історичну драму. Російська політика мала цілком уніфікаційний характер – усе підганялося під імперські стандарти. З іншого боку, вона базувалася на роздмухуванні протиріч поміж різними станами та національними групами, головними серед яких були «католики-поляки-поміщики», «православні-хохли-селяни» та «юдеї-євреї-торговці». Для руських підданих Російської імперії наслідки цієї політики були такими: станом на 1917 р. понад 80% малограмотних або неписьменних, 50% дітей не мали можливості відвідувати школу, україномовні книжки забезпечували хіба 2-3% потреби, бібліотеки задовольняли 8-10% потреб переважно міського населення. Заборона на діяльність рідної церкви, на публічне вживання рідної мови, неможливість соціальної кар’єри для абсолютної більшості підросійських українців (90% яких були селяни, а з тих 910 перебували в статусі, не ліпшому від худоби) сформувала у багатьох відчуття історичної приреченості. Відповідь не забарилася, у 1917-му озброєне українське село заходилося вирішувати свою історичну долю: «чорний переділ» землі, фізичне винищення поляків, євреїв, великоросів та представників «нетрудових класів» стали українською буденністю на три безкінечних роки – 1918-1920. Саме тоді було смертельно поранено поняття «Бог» та похідні від нього: «людина», «право», «закон», «мораль», «совість», «приватна власність», «порядність», «обов’язок».

Чи заслуговують українці на іншу історію? Відповідь, попри все, може бути ствердною. Її кожний з нас повинен не «заслужити», а створити. Не для когось, не для наступних поколінь, а для себе особисто, тут і зараз. Це означає необхідність повернутися обличчям, тілом і душею - до Бога. І відволікатися від Нього тільки для того, щоби вичистити свій власний вихідок (туалет - Ред.), а не для того, щоб обговорювати стан та статус сусідського.


Читати цю та інші публікації у своєму телефоні
на своєму сайті


2. джорджбу
11.07.2008, 18:03
Вельмишановний пане Валерію! Диявол ховається у дрібницях. Невігластво Данила Яневського зумовлене тим, що цей добродій у "Данила" перетворився недавно. "Історик" Даня Янєвскій такий український, як Генрі Кісінджер - американський, Юрій Лужков - руський... і ще ціла велика калюжа "...ських". Свої опуси "український" пише не для Вас, а для своєї дружини, ще для своїх папєле, мамєле, тьотєле і дядєле, вони дуже високої думки про Данєчку-розумника. Повірте, це Вам судилося завжди бути українцем. Даня років через 10-15 швидесенько стане "китайським". Шануймося!

26.06.2008, 10:10
Пан Данило пише, що ми відчуваємо себе українцями, коли бачимо або уявляємо: 1) бої Кличків, (колишніх бойовиків Рибки і ненажерливих друззів мера Омельченко) 2) Майдан-2004, (шоу нон-стоп на якому люд розвели як останніх лохів) 3) футбольний «Євро-2012» (за два роки не зробили нічого і ФІФА хоче позбавити Україну права на проведення чемпіонату), 4) українську національну фану десь посеред Рима або Буенос-Айреса, (п'яні хлопи гуляють, в такій ситуації мені соромно, що я українець) 5) пляшку української горілки в першому-ліпшому барі Оттави, Парижа або Сіднея, (пиво "Оболонь" в Канаді не п'ють навіть націоналісти) 6) при перетині кордону України в будь-якому напрямку. (коли туди, - полегшення, коли повертаєшся на Україну, шок від бруду, хамства і безвиходдя) Так що пане Данило ваші об'єднуючі українців приклади, вельми недоречні. Ви, пане Данило, призиваєте повернутися тілом і душею до Бога. Повернутися тілом, - це значить вмерти і перетворитися в тлін. Повернутися обличчям, - це нонсенс, тому що Бог навколо Нас. Повернутися душею? А до якого Бога? З якого патріархату московського чи київського? Чи може католицького? Чи повернутися до Аллаха? До Будди? Чи може до Аделаджі? В історії треба шукати те, що об'єднує людність, навіть тоді, коли вона йде різними шляхами. З повагою...


Є що сказати? Говори на форумі або додай коментар:


(за бажанням)
Введіть код:
This is a captcha-picture. It is used to prevent mass-access by robots. (see: www.captcha.net)   



Інші коментарі

... ›››
Oleg Pk | 23.09.2011, 19:36

Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти. ... ›››
Василь | 04.09.2011, 18:19

В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,... ›››
Наталі | 23.08.2011, 17:49

Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію... ›››
Подільський | 20.08.2011, 17:43

На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн. (у книгарнях дорожче) :))) До речі, сьогодні, 17-го серпня, о... ›››
Іванченко Ірина | 17.08.2011, 15:12

Інші публікації на цю тему

31.12.2014, 22:15 Українці з Естонії передали біженцям зі Сходу та Криму чотири вантажівки з одягом 25 грудня, до Івано-Франківська прибула вантажівка з гуманітарною...
10.12.2014, 13:56 Григорій Штонь: “Чи для Бога все ясно щодо майбутнього не одної лише України” Наш співрозмовник – видатний український письменник і вчений-мовознавець,...
20.02.2014, 22:59 Українці Польщі єдині із своїми побратимами Ми, громадяни Польщі українського походження, не можемо бути байдужими до...
13.02.2014, 10:16 Народ проти імператора: Про право народу на повстання Не до аналізів, здається, зараз – події останніх місяців захопили нас...
03.10.2013, 08:26 Ідеш до Європи? - Візьми з собою вудку! Ми «вимагаємо». А треба «створювати». Вимагати – означає визнавати систему....
18.08.2013, 14:24 Новітні методи війни Штучно провоковані "вкрай недружні" заяви російськихочільників відносно...
05.08.2013, 14:33 Покоління неоплаченої жертви? До особистої жертви українців завжди змушує обставина крайності, коли...
31.07.2013, 09:55 Чи потрібний нам інший (двопалатний) парламент? Ніколи не буде ефективною влада, яка сама себе контролює. Тому функції ...
27.07.2013, 18:12 Віктор Грабоський: Вириваймося з мороку! Письменник Віктор Грабовський впродовж творчого життя поступово набував...
22.05.2013, 21:53 Михайло Сидоржевський: «Ми приходимо в світ для Добра і Любові» Наш гість – поет і прозаїк Михайло Сидоржевський. Голова Київської...
Більше

 
Завантаження...

Стрічки публікацій   Мобільна версія сайту: PDA/WAP
Наш інформер на вашому сайті
 

  Умови використання та цитування матеріалів сайту
  Авторські права
  Застереження
© AnViSer 2004-2013.  Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає банерообмінна мережа
Hosting by hostBe.net