Майже чотири роки тому в Україні почалися перші пристрасті навколо відомого дитячого центру «Артек». Тоді виникла загроза передачі його у приватні руки і перетворення на модний курорт. Тоді цю тему підняв на 5-му телеканалі відомий журналіст Ар’єв і все завершилось добре. Лише бадьора піонерська пісня під кінець ефектної програми вдарила радянським рефреном в серце багатьох телеглядачів, які вже встигли призабути ті часи. Нема сумніву, що із збереженням «Артеку» залишається велика вірогідність збереження в ньому того самого духу піонерського дитячого табору епохи СРСР. Міжнародний статус – це гарантія російськомовного режиму і того ж інтернаціоналізму в радянському виконанні, інакше ніхто ж не вміє. Громадськості достеменно невідомо чи цей «міжнародний центр» виконує функцію відпочинку молодих громадян України, чи продовжує свою давню традицію виховання. Ніхто не розшифровує і його так званий «міжнародний» статус. Весь світ його ж не фінансує, то чому громадяни України мають утримувати «Артек» для всього світу? Такого немає ніде. В кожній державі є національні оздоровчі заклади, але ніхто не думає надавати їм абсурдного статусу «міжнародний», хоч запрошують на відпочинок всіх, хто забажає. Було б чудово, якби для дітей всього світу «Артек» став центром відпочинку і одночасного ознайомлення з українською мовою, культурою, історією, традиціями. Може це лише мрія така. Ніхто з нас, платників податків, не володіє доступною інформацією про те, чим насправді є зараз «Артек» і наскільки він різниться від «Артеку» доби СРСР. Це дуже принципово, адже в старому виконанні ця всесоюзна дитяча оздоровниця прищеплювала винятково любов до Комуністичної партії і зросійщувала мовою і духом. Безумовно, збереження пострадянського статусу «Артеку» в Україні вигідно Росії , яка ревно слідкує за тим, щоб ніщо не загрожувало зміцненню російськоцентричній консолідації українського суспільства. Тому певні кроки українізації «Артеку» завдяки зусиллям Президента і перспектива перетворення його на національний, за суттю відпочинковий, заклад могло не на жарт занепокоїти Москву.
Принаймні дуже дивно, що пристрасті за «Артеком» виникли саме зараз, в момент гострої економічної кризи. Про те, що у справі «Артеку» є погано приховуваний якийсь інтерес, свідчить явно нелогічний ажіотаж на популярних телевізійних шоу. Тим паче, незрозумілим і нелогічним є крок уряду – забирати цей заклад з-під впливу Президента, хоч фінансується він з того ж бюджету. При цьому в умовах загрози невиконання бюджету уряд розщедрився на десятки мільйонів гривень на 100% купівлю авансом путівок, вирішено списати всі борги «Артеку» і дитячого центру «Молода гвардія» , виділено 35 мільйонів гривень з резервного фонду на ремонт замість запланованих бюджетом 30-ти. Це в той час, коли лунають заклики Президента і багатьох політиків на аналітиків-економістів до розумного скорочення видатків і негайного перегляду державного бюджету!
Звісно, заощаджувати на дітях не можна, але платників податків має цікавити чи стане після зміни підпорядкування статус «Артеку» національним, українським, або дрейфуватиме він як маленький острівець-заповідник з піонерами-ленінцями на борту. На жаль, виховної концепції «Артеку» народові чомусь не представлено.
Попереду рішення Верховної Ради, яка повинна змінити статус і режим фінансування «Артеку». Швидше за все, нардепи не перейматимуться такими дрібницями як встановлення національного статусу замість «міжнародного» і зміни режиму фінансування тільки під нову, національну рекреаційно-виховну концепцію оздоровниці. Пристрасті за «Артеком», напевно, матимуть своє продовження, хоча хтозна – в народній пам’яті «Артек» завжди буде пов’язаний з піонерською юністю і радянськими часами.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
Майже чотири роки тому в Україні почалися перші пристрасті навколо відомого дитячого центру «Артек». Тоді виникла загроза передачі його у приватні руки і перетворення на модний курорт. Тоді цю тему підняв на 5-му телеканалі відомий журналіст Ар’єв і все завершилось добре. Лише бадьора піонерська пісня під кінець ефектної програми вдарила радянським рефреном в серце багатьох телеглядачів, які вже встигли призабути ті часи. Нема сумніву, що із збереженням «Артеку» залишається велика вірогідність збереження в ньому того самого духу піонерського дитячого табору епохи СРСР. Міжнародний статус – це гарантія російськомовного режиму і того ж інтернаціоналізму в радянському виконанні, інакше ніхто ж не вміє. Громадськості достеменно невідомо чи цей «міжнародний центр» виконує функцію відпочинку молодих громадян України, чи продовжує свою давню традицію виховання. Ніхто не розшифровує і його так званий «міжнародний» статус. Весь світ його ж не фінансує, то чому громадяни України мають утримувати «Артек» для всього світу? Такого немає ніде. В кожній державі є національні оздоровчі заклади, але ніхто не думає надавати їм абсурдного статусу «міжнародний», хоч запрошують на відпочинок всіх, хто забажає. Було б чудово, якби для дітей всього світу «Артек» став центром відпочинку і одночасного ознайомлення з українською мовою, культурою, історією, традиціями. Може це лише мрія така. Ніхто з нас, платників податків, не володіє доступною інформацією про те, чим насправді є зараз «Артек» і наскільки він різниться від «Артеку» доби СРСР. Це дуже принципово, адже в старому виконанні ця всесоюзна дитяча оздоровниця прищеплювала винятково любов до Комуністичної партії і зросійщувала мовою і духом. Безумовно, збереження пострадянського статусу «Артеку» в Україні вигідно Росії , яка ревно слідкує за тим, щоб ніщо не загрожувало зміцненню російськоцентричній консолідації українського суспільства. Тому певні кроки українізації «Артеку» завдяки зусиллям Президента і перспектива перетворення його на національний, за суттю відпочинковий, заклад могло не на жарт занепокоїти Москву. 