Хоча більшість парламентарів донедавна вимагали одночасних президентських і парламентських виборів, вони не сприйняли зробленої Президентом відповідної пропозиції тільки тому, що не мають намір змінювати виборче законодавство за партійними списками і не бажають обмежити власну недоторканність. З реальною недосяжністю і еліксиром політичного безсмертя звичайна грішна людина добровільно розлучитись не зможе. Депутати ніколи не виконають умов Президента, але це повинно продемонструвати суспільству нагальну потребу приборкання виборної державної структури, яка реально вийшла з-під впливу народу. Саме це є головним для мобілізації волі народу.  ›››