Сьомого листопада на вулиці великих українських міст можливо вперше не вийдуть дивні люди з червоними прапорами, незрозумілими для сучасної молоді гаслами і пожовтілими портретами насуплених комуністичних божків. Надворі епідемія грипу і Президент спільно з виконавчою владою пообіцяли гарантувати заборону масових акцій. А яке було б видовище! Колона поволі просувається вулицею, мов старий, іржавий бронепоїзд, привертаючи увагу туристів і перехожих. Старі комуністи, ображені роллю архаїчної мітингової масовки, адже вони пам’ятають себе молодими і головними на щорічних велелюдних листопадових демонстраціях.
Цього року вони планували з особливим завзяттям кричати, що президентом повинен бути тільки вірний ленінець, який зробить життя простого народу заможним і щасливим, а потім відмінить пост президента, щоб нікого було звинувачувати взагалі. Дехто кусатиме лікті через неспромогу публічно і російськомовно славити «Великий жовтень» і голосно лаяти націоналістів вкупі з Ющенком. Як казав класик, якщо щороку на Хрещатику з’являються п’ятикутні зірки комунізму, значить комусь у світі це потрібно! Нема гарантії, що наступного року комуністична демонстрація не відновиться, бо друга епідемія грипу впереміж з передвиборчим піаром не передбачається. Все повториться знову, бо хтось щедро платить за модернізовану реінкарнацію комунізму в Україні у формі дивного летаргічного сну частини нації. Неспроста більшість політиків трепетно зберігають більшовицьку історію. В пошані всі тутешні комуністи, які дуже ображаються на назву «національні» чи «щиро українські» – вони родом з «Великого жовтня», з ковчегу-крейсера «Аврора». Комуністи вигідні всім, бо вміють справно присипляти добрих українців, тих, що «окраденими збудять». На широкомасштабне зомбування сонних українців багаті люди грошей не жаліють. Тому в Україні мають «світле сьогодні» не роботящі українці, а високопоставлені послідовники «Великого жовтня». Щороку 7-го листопада вони гордо провозять свої поважні тіла вулицями зіпсованих комуністами, зросійщених українських міст і вельми пишаються собою та задоволені життям в «етой странє».
Саме тепер, коли створена світова інформаційна мережа і можна володіти телеканалами та пресою, настала зоряна пора по-справжньому випробувати безцінний досвід практиків «Великого жовтня». Попри формальне засудження сталінізму, радянський комуністичний досвід і практику маніпуляції великими людськими масами давно застосовують ідеологи глобалізації і махінатори сучасних інформаційних воєн. Для прагматичного ділового світу осучаснене використання вже діючих старих комуністичних технологій є безцінною знахідкою, яка дозволяє заощаджувати мільйони на придумування чогось новенького з технологій маніпулювання натовпом. Особливо це стосується діючої технології зросійщення, зомбування, осучасненими радянськими телевидовищами впереміж з «Ментами» і «Папіними дочками». Ми мовчки терпимо, бо іншого телебачення немає, обираємо політиків, яким це телебачення любе і готове до послуг за великі гроші. Не треба списувати все на спадок комунізму – в нормальних державах воно так довго не живе. Наше безсиле мовчання і притлумлена совість – це вже заслуга сучасних продовжувачів справи Великої жовтневої революції, чи то пак – перевороту.
Справжні продовжувачі справи «Великого жовтня» ніколи не ходять з портретами Леніна і Сталіна. Вони відверто кепкують з комуністів і моляться лише на долари, проте ревно слідкують за тим, щоб комунізм не вмер і кожного року 7-го листопада столицею України пройшла колона з червоними прапорами, надривно співаючи стройові марші більшовицьких комісарів. Цей ритуал має свідчити про те, що дух комунізму в Україні ще живе і довго буде жити, оберігаючи сон нації. Не треба сподіватись на те, що на заваді може стати епідемія свинячого грипу чи якийсь катаклізм. Це казково вигідно їм, сучасним господарям України. А як же інакше ?!! Найкращі комсомольці в уряді, парламенті , комерції і банках. Вони з легкістю сприймають поради світових лихварів – послідовників Маркса і складається враження, ніби це вони організували для нас щось на взірець Великої жовтневої революції, заробивши на цьому перші мільйони. Спершу їхні «матроси» взяли Ощадний банк з усіма людськими грошима. Потім зробили розруху з допомогою страшної гіперінфляції, щоб кожен простий українець відчув себе пролетарієм, з мільйоном нарахованої платні. Затим настала вже їхня черга бути мільйонерами доларовими, тому і зробили народові коротку передишку НЕПу, покликавши до життя валютчиків, кооперативи і рекет. Тим часом в народі ходили більшовицькі агітатори - посланці новітніх «експропріаторів» власності народу, щоб виманити в людей ваучери. Носили оте паперове добро колишнім комсомольцям і комуністам, в яких звідкись появились долари. І вони, сучасні багатії, самоназвана еліта, озброєні вченням марксизму-ленінізму, таки довершили менеджмент пролетарської революції – взяли чи приватизували пошту, банки і телеграф, в додачу до заводиків і фабрик з роботящими пролетарями всередині. Пам’ятаючи науку Леніна, не заспокоїлись, поки не заволоділи кіно і «голубим екраном», тиражною пресою - всім, що творить інформацію та видовища для народу. Треба було мати в руках оте, що керує світом – монополію на інформацію, а значить і сучасну монополію на владу! Тепер вони там, нагорі і за кухлем коньяку сьогодні підраховують прибутки від епідемії грипу, а зазвичай тішили самолюбство видовищем на екрані великого телевізора, спостерігали за тим, як перестарілі і змучені, обмануті і окрадені люди в колонах вигукують ті самі гасла про «Великий жовтень». Справжні послідовники Великого жовтня працюють в парламенті, в уряді. Звідти, з «броньовика влади», вони на весь голос хвалять самі себе за те, що дбають про знедолених українців. Вони працюють, бо знають за що стараються і говорять про це без всякої скромності з усіх екранів та рекламних щитів. Вони нас лікують, годують і бережуть від епідемій за наші ж гроші, будуючи власний імідж народних спасителів, годувальників, подателів милостині…Споважнілі комсомольці-банкіри в час кризи таки врятували капітали послідовників Карла Маркса, а далі – хоч трава не рости! Недавно парламент за народні гроші святкував ювілей «ленінського комсомолу» і це не ради історичного сентименту – там люди без сентиментів. Для такого випадку вони забули конституційну заборону державі підтримувати будь-яку ідеологію. Це ідеологію національної державності чи національну ідею підтримувати заборонено, а комуністична ідея навпаки – досі багатьом є вічним дороговказом до влади і особистого збагачення . Ленінська наука солідарності у праці і акуратно збережені провладні профспілки в якості «школи сервілізму» – просто знахідка для скоробагатьків.
Головне – відновити комуністичний культ праці! Нехай вона, він, воно щодня працює, бо їхня праця потрібна Україні!…Який цинізм! Народ привчають тільки працювати і нічого не думати, обирати серцем «за них думаючих». Брешуть, що по праці воздасться. Не воздасться! Безтолкова праця за прожитковий мінімум не визначає багатство суспільства. Не соціальна допомога, а чесна плата за працю, працю не зранку до ночі, бо народ повинен мати час для вільного життя. Про це багаті більшовики воліють не говорити і косо дивляться на патріотів, націоналістів та всіляких розумників. Невже політики домінуючого класу всерйоз продовжують ленінську непримиренну боротьбу проти українського народу? Невже «користі раді» підняли комуністичну естафету боротьби з українським націоналізмом, щоб ніхто не питав чому так є і не заважав безбожно багатіти? «Жіть харашо!» – думають собі вони. 7 листопада – це їхнє свято, своєрідний український Хелоуін. Можна повеселитись, випити собі чарочку по приколу за Леніна і відпочити по повній програмі, адже вони чимало потрудились, будуючи таку державу для українців, поки ті заробляють по світах і традиційно, без особливого толку, пораються на особистих господарствах. Поки комуністичне зомбування ще діє і по вулицях великих міст щороку відчайдушно крокуватимуть втомлені і ображені власною роллю лицедіїв люди з червоними прапорами, кожен українець буде сам за себе в бідності і з власною мовою крадькома. Цього й треба мільйонерам з хитрим Леніном за плечима, адже з ручним привидом комунізму їм ніщо не загрожує.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12