Цікаво роздивлятися твори художника, тримаючи запалену свічку, – вони оживають, стають загадковішими. Так ми проекспериментували на виставці народної художниці України Наталії Ніколайчук у київському Театрі “Колесо”. На думку спало, що її творчість – це і є палаюча свічка. До такої міри картини і примхливе полум’я були споріднені. У мінливому світлі зображення емоційно відгукувались – так сердечко вогню озивається на найменший порух повітря і настрою.  ›››

Хоча закордонне українство і згасає як вид, в Росії зберігається найбільша кількість етнічних українців. Чимало з них займають у федерації доволі важливі і впливові посади. Українці за походженням є і завжди були в російському уряді на службі. Зараз їх неможливо відрізнити від корінних росіян і політична присутність українців не помітна, але у випадку ослаблення московської влади український чинник може стати потужним чинником, здатним нагадати ті часи, коли Московія була ще колонією Русі.  ›››

У ВІВТОРОК, 8 ЛЮТОГО, о 13-00 НА СОФІЇВСЬКІЙ ПЛОЩІ відбудеться акція протесту, мета якої захистити Софію Київську від нової небезпеки руйнації. Мешканці Києва, представники громадських ініціатив і працівники Національного заповідника Софія Київська висловляться проти нового указу президента України, згідно до якого заповідник «Софія Київська» має перейти від опіки Міністерства регіонального будівництва під управління Мінкульту.  ›››

Леонід Макарович Кравчук і Нурсултан Назарбаєв були однаково вихованими комуністичною системою партфункціонерами, яких після розпаду СРСР доля поставила президентами держав. Проте вони разюче відрізняються баченням перспективи. Назарбаєв будує сильну, незалежну національну державу, яка намірилась нарівні конкурувати з державами світу. Леонід Макарович Кравчук волею долі прийняв на баланс Україну, як уламок СРСР, але не відважився сказати, що варто з цього уламка зробити українську Україну.  ›››

Світ розмовляє з нами. Ми постійно ведемо з ним діалог.
Спілкується зі світом тіло, коли відчуває зміну температури, освітлення, запахи речовин, дихає, торкається. Мільйони рецепторів удень і вночі слухають голос навколишнього. Спілкується зі світом і наша психіка, або ж – душа. Ті самі впливи, які відчуває тіло, формують певні комбінації, структури. Так народжується те, що ми звемо «інформація». Пам’ять накопичує впливи, формує образи, на основі образів виникають емоції, зрештою, емоції народжують відповіді світу – творчість.  ›››

Угорщина цікава нам не тільки тим, що переймає естафету головування в Євросоюзі. Недавно ця країна буквально шокувала Європу радикальними реформами в багатьох галузях і передовсім в інформаційній сфері. Для України сучасна Угорщина цікава своїми особливими реформами, які здійснює її націоналістична влада. Це дуже цікавий досвід європейської і сучасної поведінки націоналістів, які можуть вести рівноправний діалог в напівглобалізованому, ліберальному і не дуже толерантному до націоналізму середовищі Європи.  ›››

Є серед індустріально-транспортного ревища в серці Києва на Печерську незбагненно затишний зелений закуток, де у висотці мешкає 88-річний письменник Анатолій Дімаров, котрий вражає гострим розумом, веселою вдачею, почуттям гумору, іронією і працездатністю. Вікна його квартири справді виходять у зелену тишу, а саме помешкання освітлене світлом книжок і колекцією різнобарвного каміння. Поруч з живим класиком української літератури – сонячна, вірна дружина Євдокія Несторівна, в котрій злилися професіонал-фізик і письменниця. Друг-соратниця не тільки підживлює оптимізмом (звісно, це взаємний процес) свого видатного чоловіка, а й залюбки пригощає гостей цікавими розмовами й смачню  ›››

Пора завершувати процес приватизації людської духовності, треба зупинити громадянську війну із власним народом. Хоча зробити це при українських умовах дуже й дуже складно – наш народ упродовж століть, починаючи з часів Петра І та особливо німецької бюргерши, послідовно дробився, розбавлявся поселенцями як не з «немитої Росії», так із Німеччини, Сербії, Болгарії тощо. Саме нащадки тих завойовників і атакують особливо люто всі українські першооснови.  ›››

Етнічні інструменти дозволяють проникнути в саму суть музики, розкласти її на складові й відчути кожну частинку окремо. Етнічні інструменти – джерела першозвуків, із яких потім будувалася класична музика. Як сказав один композитор: «Ми не вигадуємо нічого нового, ми тільки обточуємо те, що народ створив до нас». Отже, під час освоєння майстерності класичної композиції – треба дізнаватися - «чим живе етнос навколо». Бетховен спостерігав народну музику, сам Рахманінов сполучав у своєму фоновому оточенні циганські романси і духовну музику. Отже, джерело величі, як завжди, знаходиться в елементарному світі – світі народних сопілок, окарин, трембіт, скрипок, ударних та інших цікавих інструментів.  ›››

Передчуваючи морозяні свята, з початком зими група «Дивні» почала настроювати ефір на Різдвяну феєрію. Всім, хто хоче приєднатись, пропонуємо переглянути мультикліп на пісню «А вже Різдво».  ›››