Хоча більшість парламентарів донедавна вимагали одночасних президентських і парламентських виборів, вони не сприйняли зробленої Президентом відповідної пропозиції тільки тому, що не мають намір змінювати виборче законодавство за партійними списками і не бажають обмежити власну недоторканність. З реальною недосяжністю і еліксиром політичного безсмертя звичайна грішна людина добровільно розлучитись не зможе. Депутати ніколи не виконають умов Президента, але це повинно продемонструвати суспільству нагальну потребу приборкання виборної державної структури, яка реально вийшла з-під впливу народу. Саме це є головним для мобілізації волі народу.  ›››

Економічна криза чомусь активізувала виступи борців з українською ксенофобією. Пишуться звіти правозахисників-міжнародників і замовні статті проти. Напевно від українців очікуються чергові виправдання-самобичування, мовляв ксенофобія – це велике світове зло, яке частково у нас є, але ми, українці, будемо це зло в собі нещадно викорінювати. Виправдовуючись, мало хто буде розбиратись в причинах, які провокують корупцію і пов’язану з цим злом ксенофобію в Україні..  ›››

2 квітня 1805 року народився Ганс Крістіан Андерсен – великий казкар та один із найвідоміших дитячих письменників. І саме цього дня у світі відзначають Міжнародний день дитячої книги. В Україні не залишається осторонь святкування, але чи є чим пишатися? Адже на 1 українця припадає приблизно 1 книжка на рік (зокрема, дитячої), а в Європі – 3-4. Чому склалася така диспропорція? Як змінити таке співвідношення? Чим би могла допомогти видавцям держава?  ›››

Грають лідери гуртів "Пропала грамота", "Че-Че", "Очеретяний кіт" у супроводі "Очерет оркестру". Черкаси, Тернопіль, Дніпропетровськ, Харків.  ›››

Толерантність, як і всяка байдужість теж є злочином. В загальній масі ми винні в злочині толерантності, в лінивій байдужості до власної долі, бо хочемо в такий спосіб оминути біду, але в результаті чомусь опиняємось серед покривджених.  ›››

Тримайся, Європко, і дякуй, що не лише від монголо-татар тебе врятували, а подарували тобі серед твоїх «сутінків богів» іще й витоки найславетнішої течії. Та Україна, на жаль, майже нічого про себе не знає в масі своїй, аби її шлях був точнішим й ефективнішим. Чому з майок не лише кубинських чи колумбійських, але й наших молодиків дивиться на нас зображення Че Гевари, а не Василя Стуса чи, припустімо, В’ячеслава Чорновола? Варто про це задуматись. Адже є нам чим пишатись, якщо є знання!  ›››

В Україні приватні ЗМІ не виконують в потрібні і критичні моменти функцію державних. Хоч зареєстровані на території держави Україна і заробляють на українцях свої гроші. Вони чомусь демонструють дивну позицію, яка не дає жодних підстав вважати їх функціонально державними. Більшість з них без жодного попередження демонструє явно деструктивну і шкідливу для українського суспільства інформацію, видаючи це за свободу поширення інформації.  ›››

Україна разом зі своїми колишніми колегами по єдиному комуністичному концтабору під назвою СРСР долає шлях до Європи і цивілізації досить дивним штибом. Ще чверть століття тому під час так званої перебудови, одним із гасел котрої була «демократизація», народ досить кмітливо відреагував на це анекдотом: в чому різниця між демократією і демократизацією? – така ж, як між каналом і каналізацією. На жаль, анекдот виявився пророчим.  ›››

Не хочеться писати ні доброго, ні поганого, про Володимира Яворівського, того самого, який нещодавно повторив замовну технологію інформаційного «дотискання» чинного президента, щоб той негайно подав у відставку. Як людина, я його розумію – він є партійно-агітаційним штиком БЮТ і мусить виконувати доручення. Інша річ в тому, як він це робить – багатослівно, розлого і з агітаційним запалом типового радянського письменника, який служить… Так, він думає, що служить народові, він повчає народ і любить Україну і українців взагалі. Та чи любить він конкретного українця – брата свого, щоб в такий спосіб підтвердити свою віру?  ›››

Надокучили мені уже усі оті дурні розмови на УП зі скигленнями постійними і плачем. Репетують: „Що робити? Що робити?” І самі ж собі відповідають – „А фіг його знає!” Вже он і Конституцію знову хочуть по кругу пустити – так ніби це щось змінить, і так, ніби усі теперішні проблеми виникли не через попереднє її зґвалтування  ›››