На смерть він чекав давно — ще з 30-х, коли почалися репресії, і його друзі, один за одним, почали зникати з життя. По нього мали прийти — рано чи пізно. Є моторошна статистика втрат... За деякими підрахунками з 259 українських літераторів, які друкувалися у 1930 році, після 38-го лишилося тільки 36. Загалом у 30-ті роки винищено приблизно 80 % діячів української культури (Ярослав Грицак. Нариси історії України, с. 177-178). Хто лишався «на ходу», незрідка починав боятися навіть власного голосу.
›››
Апеляційний господарський суд Севастополя сьогодні ухвалив повернути Україні 77 утримуваних Росією маяків та інших навігаційних об’єктів, розташованих у Севастопольському регіоні. Рішення не підлягає апеляції, і вже набрало чинності.
›››
16-00 - До Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій всуботу, 25 листопада, відбудеться показ фільму “Криниця для спраглих”. Перед сеансом відбудеться зустріч з режисером фільму Юрієм Іллєнком та автором сценарію Іваном Драчем (вул.. Костянтинівська, 26 ст.м.Контрактова площа) . Телефони: 417-27-02, 417-30-04.
›››
24 листопада о 10.00 в “Українському домі” відкриється виставка архівних документів Служби безпеки України про Голодомор 1932-1933 років “Розсекречена пам’ять”.
›››
Звернення до громадськості, політичних сил та державної влади України. "Усе в нашій країні залежить від вас. Тільки ви, громадяни України, можете змусити політиків дати чіткі відповіді на принципові питання, від яких залежить ваше життя та життя наступних поколінь..."
›››
Iм’я Івана Михайловича Дзюби часто супроводжується визначенням — «совість нації». У суспільстві, яке ще вчора перебувало в координатах «радянської мови», що вивітрила і спотворила зміст усіх людських понять, і це словосполучення набуло певної інерційності. Однак саме сьогодні важливо зрозуміти його зміст — крізь призму перемог і поразок останніх років, і зокрема крізь призму цього театру абсурду, який панує нині в політичному і культурному житті України.
›››
Два дні підряд, 22-23 листопада, 85 років тому під м. Базар Овруцького повіту Волинської губернії (тепер Житомирська обл.) більшовики розстрілювали 360 полонених старшин та козаків Армії УНР, які під проводом генерала-хорунжого Юрка Тютюнника здійснювали Другий зимовий похід. ›››
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
На смерть він чекав давно — ще з 30-х, коли почалися репресії, і його друзі, один за одним, почали зникати з життя. По нього мали прийти — рано чи пізно. Є моторошна статистика втрат... За деякими підрахунками з 259 українських літераторів, які друкувалися у 1930 році, після 38-го лишилося тільки 36. Загалом у 30-ті роки винищено приблизно 80 % діячів української культури (Ярослав Грицак. Нариси історії України, с. 177-178). Хто лишався «на ходу», незрідка починав боятися навіть власного голосу.
25 листопада. Остання субота осені. Зігріємо задушені спазмами голоду душі: запали в цей день свічку.
Iм’я Івана Михайловича Дзюби часто супроводжується визначенням — «совість нації». У суспільстві, яке ще вчора перебувало в координатах «радянської мови», що вивітрила і спотворила зміст усіх людських понять, і це словосполучення набуло певної інерційності. Однак саме сьогодні важливо зрозуміти його зміст — крізь призму перемог і поразок останніх років, і зокрема крізь призму цього театру абсурду, який панує нині в політичному і культурному житті України.
Два дні підряд, 22-23 листопада, 85 років тому під м. Базар Овруцького повіту Волинської губернії (тепер Житомирська обл.) більшовики розстрілювали 360 полонених старшин та козаків Армії УНР, які під проводом генерала-хорунжого Юрка Тютюнника здійснювали Другий зимовий похід. 