Дивно, але творець тонких метафоричних віршів, ватажок литовських письменників довгі роки працював математиком-програмістом і економістом. Певно, тому, що людиною він був бунтівною і нерадянські вірші в радянський час його не годували. Поетичні образи, асоціації, алітерації неприкаяно блукали серед цифр, стуляючись в стрункі рядки творів, допоки Йонас остаточно не вирвався з математичних тенет. Це збіглося з приходом незалежності до Литви.
›››
Російський ведмідь відкрив нову сторінку своїх військових «звитяг». Танки на чужій території, авіабомбардування суверенної Грузії, сотні вбитих мирних грузинських громадян, масована пропагандистська атака, замішана на брутальній брехні, — так виглядає перша війна Росії у ІІІ тисячолітті. Війна Росії й Грузії — хто міг подумати, що таке можливе? Але в тоталітарній Росії Путіна, яка прагне знову стати супердержавою і поновити статус імперії, можливо все. Тож давайте називати речі своїми іменами: другою війною Росії в цьому тисячолітті може бути війна проти України.
›››
Ми поступово сходимось на думці, що духовний стандарт успішної і сильної нації мусить бути. Хай це буде ще не про нас, але для нас і наших потомків . Різні програми - від програми інформаційної безпеки , захисту національного книговидавництва чи боротьби з корупцією – це документи, які мають базуватись не тільки на конституції, а в рівному ступені на писаній чи неписаній стратегії нашого спільного національного успіху. Інакше наша еліта безкінечно продукуватиме програми боротьби і прориву невідомо з чим ціною втрати сьогодення.
›››
Зазвичай пан Олександр захопливо пише на медично-ізотеричні теми, а тут раптом вибухнув дослідом-бестселером «Український менталітет: ілюзії-міфи-реальність», в якому психотерапевтично розглядає українців та їхній світогляд, плюси, мінуси та неврози української нації.
›››
«Крапля води камінь точить», «Бий в одну точку і доможешся успіху», «Іди своєю стежкою, і тобі відкриється світ» – це про заслуженого художника України харків'янина Олександра Судакова, котрий перетнув 65-літній рубіж і досяг тієї міри зрілості і майстерності, коли в його пейзажах навіть недосвідчена людина бачить портрети Землі. І це при тому, що Судаков, за його ж словами, «прив'язаний до маленького світу на планеті – до Старобільщини» (північний район Луганської області).
›››
Все це робиться на тлі грандіозного розгулу стихії на Заході України, такого розгулу, якого не було вже ціле століття і який спричинив численні людські жертви (вже відомо про понад 20 загиблих) та багатомільярдні збитки. Враження таке, що природне лихо посилило ментальні лиха українських владоможців, котрі, замість забути про міжпартійні негаразди і зосередити всі сили на подоланні наслідків стихії, ще з більшою силою чубляться між собою, використовуючи людське горе як нагоду для власного піару.
›››
Нинішнє покоління, напевно, вже й уявити не може, що колись у радіо-і телеефірі лунали естрадні твори у виконанні оперних співаків. Список зірок світової опери був солідний і вони нікого не “напружували” своєю довершеністю.
›››
Ева Томпсон пропонує переглянути історію Російської імперії сучасними очима. Йдеться про книгу «Трубадури імперії. Російська література й колоніалізм» (Imperial Knowledge: Russian Li terature and Colonialism), яка вийшла цього року у видавництві «Основи». Для розуміння масштабу досить темпераментного відгуку Оксани Забужко: «бомба, сенсація, відкриття, цілковита революція в західних поглядах на Росію й Центрально-Східну Європу, – словом, одна з тих рідкісних книжок, які «нарешті пояснюють все», знаходять універсальну відмичку до цілого пакета питань, що довгий час здавалися нерозв’язними».
›››
Керівника Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олексія Гараня, 48 років, який щойно повернувся з літньої політологічної школи під Санкт-Петербургом, насторожує толерантність росіян до комуністичних символів.
›››