Багато з того, що було актуальним на початку модерної доби, стоїть на порядку денному суспільно-політичного життя й сьогодні. Тому редакція започатковує публікацію матеріалів з метою популяризації його багатогранної творчої спадщини і практичної діяльності. Сподіваємося, що повчальний досвід великого вченого і громадсько-політичного діяча допомагатиме долати старі міфологеми в мисленні сучасного українця. Матеріали про Михайла Грушевського і наш час готуватиме до друку доктор політичних наук, професор Української академії друкарства Ігор Андрійович Мельник.  ›››

Не мучитиму шановного читача, скажу одразу: це слова «життя» та «дідів» у вимові озвучувачок текстів на українському телебаченні. Якби це була одна–єдина озвучувачка, можна було б кільком слухачам звернутися до керівництва каналу й попрохати звільнити особу, що глумиться з державної мови. Але кількість отих спотворювачок множиться щохвилини.  ›››

24 березня Блаженніший Любомир (Гузар), Глава Української Греко-Католицької Церкви, прийняв керівника Пенітенціарної Системи України добродія Василя Кощинця. Метою зустрічі було обговорення напрямків розвитку співпраці між УГКЦ і Державним департаментом України з питань виконання покарань.  ›››

Синдром встановлення пам’ятника Катерині ІІ, який символізує чужу державу, в українському місті міг повторитися де завгодно, але тільки не в Західній Україні. Так, принаймні, вважає чимало українських патріотів.  ›››

Однією з найгучніших перемог українців вважають Конотопську битву між Московським військом і військами гетьмана Івана Виговського та кримської орди у червні 1659 року.  ›››

Однією з основних причин, що зумовили поразку української державності 1917-1921 років традиційно вважаються несприятливі міжнародні обставини, відсутність визнання та підтримки провідних держав світу. Абсолютизація цього фактору видається не зовсім правомірною, більше того міжнародна ізольованість у значній мірі була обумовлена проблемами внутрішнього самоствердження молодої держави. Саме на таку думку наводить порівняння визвольних змагань поневолених Росією народів: України та держав Балтії.  ›››

Над значенням цього вислову мало хто задумувався. Але якщо уважно вивчати українські звичаї, то цей сюжет стосується призабутого минулого та народних звичаїв, що були витіснені російськими. Неймовірно, але факт, що дівчат в Україні ще 300 років тому майже не сватали, а все було навпаки. Звичаї з гарбузами та іншими атрибутами з’явилися вже пізніше, коли над нашими споконвічними звичаями почали домінувати чужинські, пізніше завезені до нас з півночі.  ›››

Наслідком складної історії нашої країни стали кілька хвиль еміграції, коли українці полишали свою землю — хто в пошуках кращої долі, а хто, побоюючись політичних переслідувань. Франція ще з 20-х років минулого століття надавала притулок політемігрантам, які й на чужині продовжували жити Україною.  ›››

Є люди, шлях яких буквально встелений колючками-тернами. Однак зазнаючи «неймовірного опору матеріалу», вони досягають зоряних висот. Формула «Через терни до зірок» звучить ефектно і красиво, але в житті все набагато трагічніше і важче.  ›››

Цього дня 280 років тому народився Кирило Розумовський – останній гетьман Лівобережної України, російський граф, генерал-фельдмаршал, президент Петербурзької академії наук і масон. 14 років його урядування історики недарма називають «золотою осінню Гетьманщини». Розумовський звів на трон Російської імперії Катерину ІІ і був нею ж через півтора року позбавлений булави.  ›››