Ця фраза, наведена одеситом Станіславом Змієвським в тижневику “Слово просвіти” на згадку про випадок із журналістської практики часів Радянького Союзу, коли на прохання журналіста розповісти щось українською мовю, колгоспниця із українського села, затуркана компартійними політінформаторами, відповіла «а менє по-руськи какось здобнєй», примушує сьогодні замислитися про майбутнє незалежності України. В часи, про які згадує С.Змієвський, ця фраза викликала дружній регіт в редакції. Сьогодні вже не до сміху, бо і на 20-тому році незалежності ми маємо проблему так званих російськомовних етнічних українців.  ›››

Слово «автохтон» давно відоме і його тлумачення можна знайти в багатьох енциклопедіях і стародавніх текстах Риму. Для нас корисно хоча б зрозуміти це слово і усвідомити хто має право належати до цього гонорового товариства. Не варто відкладати це на потім, адже в Україні надто багато політиків, ладних заборонити це слово до вживання.  ›››

Переважно шукають ворогів світового прогресу серед активних громадян. На перший погляд це ніби якась кібер-гра типу шукання всіляких антисемітів, диких екстремістів, печерних ксенофобів і навіть націоналістів. Звісно, всього цього в Україні немає, інакше не було б так багато неляканих шукачів. Проте є деякі нардепи, які навіть в стані абсолютної недоторканності почуваються незатишно серед рідного українського народу. Їм здається, що в Україні невпинно зростає екстремізм, нетолерантність і ще щось таке, чого ще не знає світ.  ›››

"Поки живе наше Слово, поки поезія ще чогось варта в цьому світі – ми творитимемо Українське Святе Письмо, утверджуватимемо українську культурну традицію, бо тільки прозорі засади етнопедагогіки спроможні створити основу для народження нового громадянина – вільного у своїй відповідальності за світ, чесного перед Матір’ю Божою, перед Батьківщиною. Піддаватися не можна… Правда на те Правдою й назвалася, що з Кривдою їй не по дорозі. Україна і рабство – поняття несумісні. Ось чому з рідним Словом у серці українець завжди на коні."
Наш гість – Віктор Грабовський, поет, перекладач, літературознавець, критик, журналіст, прозаїк.  ›››

Коли більшість вважає, що діяти морально – це собі на шкоду, це ставати лузером, і в таких умовах моральна революція є необхідною. Ця теза наскрізною лінією проходить через інтерв’ю відомого правозахисника, колишнього політв’язня, а нині проректора УКУ Мирослава Мариновича, яке він дав ЗІКу. Маринович щиро вірить, що моральне очищення влади і суспільства може стати національною ідеєю.  ›››

Щоб забути ганьбу поразки, її треба було перетворити на торжество... Навіщо святкувати день капітуляції Радянської Росії, ще й називати його днем захисника Вітчизни?..  ›››

Уявімо собі на мить, що в Україні вже є нова, справді українська влада. Не про теперішніх політиків йдеться – про тих, хто лише прийде згодом. Які завдання постануть перед ними в першу чергу? Як їх вирішити? Що зробити насамперед?  ›››

Телевизор - это просто маленькое прозрачное окошко в трубе духовного мусоропровода.
Виктор Пелевин

Зайшов я якось на блог Тіни Канделлакі й побачив серед іншого голосування на тему «Якому жанру журналістики Ви віддаєте перевагу». Для мене як людини, що торкнулася журналістської освіти, така тема проста і досить зрозуміла з точки зору визначень, а от споживачам інформаційних продуктів треба було роз’яснити, що до чого. Пані Тіна з цим впоралася дуже добре, але потрібно зробити декілька наголосів з точки зору іншого спеціаліста… пардон, бакалавра. =)  ›››

Ми розбещуємо наших політиків, тим, що часом навіть не вловлюємо наскільки часто вони порушують закони етики, моралі, бо насправді не маємо цих принципів у собі. Якби ми розуміли, що наше завдання як громадян – не дозволити цього політикам, ми б піднялися на активні дії і добилися того, щоб політики стали інакшими. Таку думку висловив проректор з питань призначення та місії Українського католицького університету, правозахисник Мирослав Маринович.  ›››

Хоча закордонне українство і згасає як вид, в Росії зберігається найбільша кількість етнічних українців. Чимало з них займають у федерації доволі важливі і впливові посади. Українці за походженням є і завжди були в російському уряді на службі. Зараз їх неможливо відрізнити від корінних росіян і політична присутність українців не помітна, але у випадку ослаблення московської влади український чинник може стати потужним чинником, здатним нагадати ті часи, коли Московія була ще колонією Русі.  ›››