63 роки тому, згідно з актом про капітуляцію збройних сил нацистської Німеччини, в Європі припинилися всі бойові дії. І сьогодні Об’єднані Нації відзначають День перемоги у Другій світовій війні і вшановують пам’ять її жертв. На завершальному етапі тієї війни знову набуло актуальності «українське питання», хоча жоден з урядів не розглядав Україну як суб’єкт європейської політики.
›››
Із початком весни до Львова знову зачастили сотні польських автобусів. Туристи різного віку із сусідньої країни знають про сліди своєї історії та культури за кордоном і прагнуть доторкнутися до неї. У схожий спосіб до Вроцлава, Ґданська, Калінінграда приїздять німці, а румуни мають екскурсії в Чернівці, угорці – в Мукачево й Ужгород. Проте рідко можна зустріти туристів з України, які оглядають давньоруські фрески в одній із каплиць Вавельського замку у Кракові чи в Люблінській твердині або відвідують український скансен у словацькому містечку Свиднику.
›››
Георгій Вороний у науковому світі відомий як вчений виняткових математичних здібностей, який за своє коротке життя встиг започаткувати кілька нових наукових напрямів: аналітичної теорії чисел, алгебраїчної теорії чисел, геометрії чисел. Феноменом є той факт, що побудовані Вороним математичні об’єкти виявилися дуже зручним інструментом для дослідників найрізноманітніших галузей знань.
›››
Поза героїкою боротьби маловідомими залишаються факти особистого життя провідників і рядових членів організованого націоналістичного руху. Сьогодні йтиметься про родини — найближче оточення тих, хто посвячував себе боротьбі за Україну.
›››
"Слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за які мають звіт дати; щоб вони це робили з радістю, а не зітхаючи, - бо це для вас некорисно. Євр. 13, 17"
›››
"Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро. А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших."
›››
В Україні є доктори історичних наук, котрі люблять розповідати, якою ліберальною та гуманною була Російська імперія і як добре жилося в ній різноманітним «інородцям». Мовляв, тільки виявляй свою лояльність до цієї імперії та плати податки – і тобі житиметься дуже добре, бо ніхто не втручатиметься у твої національно-культурні справи. Між тим 225 років тому сталася подія, яка ознаменувала початок «благоденства» однієї такої спільноти «інородців» у Російській, а потім Радянській імперії.
›››
Музей визвольних змагань України в Івано–Франківську — чи не єдиний в нашій державі заклад, де представлена майже тисячолітня історія боротьби українців за свободу — від києво–руських часів до наших днів. Хоча більшість експонатів представляють волелюбство західноукраїнських земель, тут не бракує і згадок про землі східноукраїнські. А експозиційні блоки про національно–визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, Українську революцію з Актом Соборності та УПА розгалужуються пишною кроною довкола древа нашої спільної свободи, що зростає з могутнього кореня.
›››
Іще двісті років тому в Закарпатті налічувалося понад 800 дерев’яних церков. Нині їх ледве 120. І майже всі в аварійному стані. Усі вони, переконують мистецтвознавці, – унікальні пам’ятки архітектури. На їхнє ж збереження необхідні мільйони й мільйони. З проханням допомогти врятувати дерев’яну спадщину Закарпаття місцева влада вкотре звернулася до керівництва держави.
›››