Увечері 24 листопада у Києві на Михайлівській площі і по всій Україні та на всіх континентах світу будуть запалені поминальні свічки. Акція «Засвіти свічку» розпочнеться о 16.00.  ›››

Пам’ять про спільну трагедію Голодомору 1932-33 рр. об’єднує нас незалежно від національності, віросповідання або політичних переконань. Згадуючи жертв геноциду ми повинні віддати їм належну шану. Ми маємо піднести свою молитву, засвітити свічку пам’яті. Ми просимо у Бога, щоб наша українська земля і наш народ ніколи більше у своїй історії не зазнавали подібних трагедій. І кожен нехай зробить для цього все необхідне. Слово правди про Голодомор та пам’ять про його жертви допоможе нам у цьому.  ›››

Цього дня 90 років тому Центральна Рада видала у Києві свій ІІІ Універсал, яким проголосила створення Української Народної Республіки. Цим була нарешті відновлена українська державність, ліквідована 135 років перед тим російською імператрицею Катериною ІІ.  ›››

Голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів Другої світової війни, в. о. голови Українського інституту національної пам'яті, академік Ігор ЮХНОВСЬКИЙ наголошує, що звинувачення УПА в масових вбивствах мирних жителів, як і масові розстріли єврейського населення, - це міф радянської пропаганди. Про це йдеться в його відкритому листі депутатам Донецької міської ради.  ›››

В рамках Х Київського міжнародного книжкового ярмарку, присвяченого 100-річчю від дня народження Олега Ольжича, відбулась презентація літературного етнічного проекту. «Українське етнічне фентезі» – саме так видавці інформаційно-аналітичної агенції «Наш час» назвали сучасний художній жанр, що ґрунтується на автентичній українській міфології. Герої книг – козаки-характерники, мавки, водяники, упирі, хованці, перевертні, лісовики та інша чиста й нечиста сила – вступають у боротьбу за панування у світі.  ›››

Повернутися до зазначеної проблематики змусили мене дві обставини. Перша. Несподіваний інтерес високих посадовців гуманітарної сфери чинного уряду до Великого Герба в період дострокових виборів як фактора (шкода, чомусь досі не залученого) національної єдності, їхні “патріотичні” виступи щодо цього у ЗМІ тощо.  ›››

До Катерининської церкви у Чернігові потрапили музейники, які тепер підраховують збитки. Розірвані труби опалення, запліснявілі, побиті міллю та поїдені шашелем музейні експонати — таку безрадісну картину побачили працівники Національного історико–архітектурного заповідника. Xрам півтора року стояв заблокований віруючими УПЦ Московського патріархату та прихильниками партій лівого спрямування.  ›››

Донести правду до українців про Голодомор 1932-33 років – таким є основне завдання Асоціації дослідників голодоморів в Україні. Їй виповнилось 15 років. І вперше за цей час держава підтримала дослідників: допомогла організувати наукову конференцію.  ›››

Подумаймо про це хоча б у День рідної мови.
Як наша мова поєднує нас із далекими предками і дозволяє зберігати інакшість у глобалізованому світі? Чому двомовність може призвести до психічних розладів і роздвоєння особистості? На ці питання ще в XIX ст. давав відповідь український вчений Олександр Потебня.  ›››

Такого самого похмурого ранку 1918 року мешканці Львова побачили на ратуші блакитно-жовтий прапор. Тоді за кілька годин перед світанком українські січові стрільці опанували містом, яке невдовзі стало столицею Західно-Української Народної Республіки.  ›››