16-00 - До Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій всуботу, 25 листопада, відбудеться показ фільму “Криниця для спраглих”. Перед сеансом відбудеться зустріч з режисером фільму Юрієм Іллєнком та автором сценарію Іваном Драчем (вул.. Костянтинівська, 26 ст.м.Контрактова площа) . Телефони: 417-27-02, 417-30-04.
›››
24 листопада о 10.00 в “Українському домі” відкриється виставка архівних документів Служби безпеки України про Голодомор 1932-1933 років “Розсекречена пам’ять”.
›››
Iм’я Івана Михайловича Дзюби часто супроводжується визначенням — «совість нації». У суспільстві, яке ще вчора перебувало в координатах «радянської мови», що вивітрила і спотворила зміст усіх людських понять, і це словосполучення набуло певної інерційності. Однак саме сьогодні важливо зрозуміти його зміст — крізь призму перемог і поразок останніх років, і зокрема крізь призму цього театру абсурду, який панує нині в політичному і культурному житті України.
›››
Два дні підряд, 22-23 листопада, 85 років тому під м. Базар Овруцького повіту Волинської губернії (тепер Житомирська обл.) більшовики розстрілювали 360 полонених старшин та козаків Армії УНР, які під проводом генерала-хорунжого Юрка Тютюнника здійснювали Другий зимовий похід. ›››
Є особистості такої інтелектуальної потужності, що думка їхня, залітаючи на десятиліття вперед, уможливлює передбачене ними майбутнє. Таким є і Єжи Гедройць — поляк, котрого мало знають в Україні. Єжи Гедройць — один з тих інтелектуалів європейського масштабу, хто ще в повоєнні часи бачив майбутню незалежність України, Литви, Польщі. Гедройць не те щоб був українофілом: його прагматичний мозок усвідомлював, що «без вільної України не може бути вільної Польщі» — те, що говорив Пілсудський на початку століття. Тоді це називали політичною фантастикою.
›››
22 листопада в СБУ відкриють виставку архівних документів про Голодомор 1932-33 р. Усі охочі зможуть переглянути секретні циркуляри, довідки та листи КДБ тих часів. Документи на 5-ти тисячах аркушів розсекречували протягом останніх чотирьох років. В тридцять другому - тридцять третьому роках щодня помирало більше 25-ти тисяч українців - твердять історики. Досі стільки документів із доказами зумисно організованого голоду на території колишнього СРСР ще не оприлюднювали.
›››
На сьогодні в порядку денному Верховної Ради стоїть законопроект, якого чекали давно, — про Голодомор. Він запропонований Президентом Віктором Ющенком як невідкладний, і було б добре, якби за нього проголосували до 25 листопада — Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій. Суть цього акту — визнати великий голод 1932—33 років геноцидом комуністичної системи проти українського народу. Логічно, якби запалювання свічок у вечірніх вікнах та загальнонаціональна хвилина мовчання 25 листопада о 16.00 були б підтримані недвозначним рішенням парламенту. До всього, це буде 75-річчя трагедії — адже вважається, що початок Голодомору має фіксовану дату, яка походить від перших постанов тодішнього ЦК Комунiстичної партiї про нову хлібозаготівельну політику СРСР.
›››
Наметове містечко на київській Контрактовій площі було предтечею славнозвісного Майдану. Масові протести з сотнями «малих архітектурних форм» та тисячами мешканців тих наметів з'явилися тільки після другого туру президентських виборів. Невеличке ж містечко на Контрактовій площі заклали вже після першого «раунду» ківалівської математики. Його «архітектором» виступила бунтівна «Пора», яка не мала чіткої вертикальної структури і виразних лідерів, натомість заручилася потужною підтримкою активної молоді.
›››
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
25 листопада. Остання субота осені. Зігріємо задушені спазмами голоду душі: запали в цей день свічку.
Iм’я Івана Михайловича Дзюби часто супроводжується визначенням — «совість нації». У суспільстві, яке ще вчора перебувало в координатах «радянської мови», що вивітрила і спотворила зміст усіх людських понять, і це словосполучення набуло певної інерційності. Однак саме сьогодні важливо зрозуміти його зміст — крізь призму перемог і поразок останніх років, і зокрема крізь призму цього театру абсурду, який панує нині в політичному і культурному житті України.
Два дні підряд, 22-23 листопада, 85 років тому під м. Базар Овруцького повіту Волинської губернії (тепер Житомирська обл.) більшовики розстрілювали 360 полонених старшин та козаків Армії УНР, які під проводом генерала-хорунжого Юрка Тютюнника здійснювали Другий зимовий похід. 
Є особистості такої інтелектуальної потужності, що думка їхня, залітаючи на десятиліття вперед, уможливлює передбачене ними майбутнє. Таким є і Єжи Гедройць — поляк, котрого мало знають в Україні. Єжи Гедройць — один з тих інтелектуалів європейського масштабу, хто ще в повоєнні часи бачив майбутню незалежність України, Литви, Польщі. Гедройць не те щоб був українофілом: його прагматичний мозок усвідомлював, що «без вільної України не може бути вільної Польщі» — те, що говорив Пілсудський на початку століття. Тоді це називали політичною фантастикою.
Наметове містечко на київській Контрактовій площі було предтечею славнозвісного Майдану. Масові протести з сотнями «малих архітектурних форм» та тисячами мешканців тих наметів з'явилися тільки після другого туру президентських виборів. Невеличке ж містечко на Контрактовій площі заклали вже після першого «раунду» ківалівської математики. Його «архітектором» виступила бунтівна «Пора», яка не мала чіткої вертикальної структури і виразних лідерів, натомість заручилася потужною підтримкою активної молоді.
