У ВІВТОРОК, 8 ЛЮТОГО, о 13-00 НА СОФІЇВСЬКІЙ ПЛОЩІ відбудеться акція протесту, мета якої захистити Софію Київську від нової небезпеки руйнації. Мешканці Києва, представники громадських ініціатив і працівники Національного заповідника Софія Київська висловляться проти нового указу президента України, згідно до якого заповідник «Софія Київська» має перейти від опіки Міністерства регіонального будівництва під управління Мінкульту.  ›››

Світ розмовляє з нами. Ми постійно ведемо з ним діалог.
Спілкується зі світом тіло, коли відчуває зміну температури, освітлення, запахи речовин, дихає, торкається. Мільйони рецепторів удень і вночі слухають голос навколишнього. Спілкується зі світом і наша психіка, або ж – душа. Ті самі впливи, які відчуває тіло, формують певні комбінації, структури. Так народжується те, що ми звемо «інформація». Пам’ять накопичує впливи, формує образи, на основі образів виникають емоції, зрештою, емоції народжують відповіді світу – творчість.  ›››

Пора завершувати процес приватизації людської духовності, треба зупинити громадянську війну із власним народом. Хоча зробити це при українських умовах дуже й дуже складно – наш народ упродовж століть, починаючи з часів Петра І та особливо німецької бюргерши, послідовно дробився, розбавлявся поселенцями як не з «немитої Росії», так із Німеччини, Сербії, Болгарії тощо. Саме нащадки тих завойовників і атакують особливо люто всі українські першооснови.  ›››

Етнічні інструменти дозволяють проникнути в саму суть музики, розкласти її на складові й відчути кожну частинку окремо. Етнічні інструменти – джерела першозвуків, із яких потім будувалася класична музика. Як сказав один композитор: «Ми не вигадуємо нічого нового, ми тільки обточуємо те, що народ створив до нас». Отже, під час освоєння майстерності класичної композиції – треба дізнаватися - «чим живе етнос навколо». Бетховен спостерігав народну музику, сам Рахманінов сполучав у своєму фоновому оточенні циганські романси і духовну музику. Отже, джерело величі, як завжди, знаходиться в елементарному світі – світі народних сопілок, окарин, трембіт, скрипок, ударних та інших цікавих інструментів.  ›››

Мозок нинішнього “пересічного українця” перенасичений “репортажами і повідомленнями” про амурні походеньки й п'яні бешкети “телевізійних зірок” та знахабнілих від безкарності посадовців усіх щаблів і рангів... Саме цього й прагнуть воїни лукавого. Всебічно збоченими, морально розбещеними й духовно здеградованими легше керувати.  ›››

Іван Корсак – знаний літератор із Волині, котрий виорює, певно, найскладнішу жанрову ділянку – історичну. На українській землі, як з'ясовує Іван Корсак, народжувалися королі й прем'єр-міністри інших держав, класики літератури великих країн, видатні вчені – нобелівські лауреати. Український люд, розкинутий долею по світах, зробив вельми вагомий внесок у здобуток світової цивілізації.  ›››

Твердження про неактуальність теми Голодомору, «очищення» від даних про ці та інші злочини сталінізму сайтів деяких державних служб не узгоджується з наявністю ще «білих плям» у їхньому висвітленні. Теми досі «невідомого» Голодомору у прикордонних колись подільських селах Куражин, Калюс, Гарячинці, Великий Берег, Малий Берег Новоушиччини торкається в газеті журналіст Василь Василашко родом із тих місць.  ›››

У суботу, 27 листопада, вся Україна й увесь світ вшановуватимуть пам'ять мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років.
Це безпрецедентний злочин у світовій історії. Бо штучний голод був спрямований не лише на фізичне знищення українців. Комуністичний режим прагнув позбавити українську націю її волелюбного духу, її ідентичності, зламати їй хребет. Поставити знесилених голодом, страхом та відчаєм українців на коліна. Стерти генетичну пам'ять народу. Викорінити навіть думки про свободу та власну державу.
Мільйони загиблих. Десятки мільйонів ненароджених. Понівечені людські долі. Виснажена душа українського народу. Немислимий масштаб цієї трагедії. Ім'я їй - Голодомор. Її суть - геноцид.
Україна та світ схиляють голову у скорботі.
Ми не забули.
Ми пам'ятаємо.  ›››

Олесь Доній: Ми думали, що поступ до демократії, наповнення української держави і процес дерусифікації буде більш простим. Невдовзі студентській революції на граніті виповниться 20 років. Про це, а також про те, як вплинули ті події на подальшу політичну ситуацію в Україні, розмовляємо з одним із її лідерів, а сьогодні — народним депутатом України — Олесем ДОНІЄМ.  ›››

Цими останніми серпневими днями тисяча дев’ятсот дев’ятнадцятого року Київ, за словами Миколи Щербака, «…сяяв, мов проміння вияв, / Що бачив військо й український стяг» (зі збірки «Багаття»).  ›››