Нині не часто згадують фразу: “Талантам треба допомагати, бездарі проб'ються самі”, зазвичай вчергове підносять чи піарять “зірок”. Тим часом невідома і незнана молодь торує свій надскладний шлях. Так завжди було, і, звісно, так буде, та добре слово і кішці приємно, тож ми скажемо слово про молодий київський Театр “Відкритий погляд”, який декларує відкритість різних думок, зокрема критики й глядачів.  ›››

Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі звернулась до доктора психологічних наук, професора факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Голови Комітету сприяння захисту прав дитини Максимової Н.Ю. для надання кваліфікованого висновку щодо телесеріалу «Щасливі разом»  ›››

Це непримиренне протистояння, непримиренність якого буде дедалі загострюватись. У цьому протистоянні беруть участь держава, громадськість з одного боку і брудний бізнес з іншого...  ›››

Мистецькі творіння дедалі активніше перетворюють на ерзац-продукт ширвжитку другого плану — їх замінили театралізованими політико-економічними баталіями, які набрали таких обертів, аж складається враження, що всі ми — глядачі вистави без початку й кінця під назвою “Самостійна Україна”.  ›››

Пам'ятаєте казкове: «Піди туди, не знаю куди, зроби те, не знаю що». Так це про музичний гурт «ДахаБраха», який виник як суцільний експеримент з ініціативи Владислава Троїцького, керівника, господаря і режисера Центру сучасного мистецтва «ДАХ» у Києві. Троє дівчат у високих чорних кучмах та українських національних строях й один парубок своїм співом-грою миттєво ввергають слухачів у подив: з одного боку, звучить українською мовою щось правічно-кореневе, до болю рідне-знайоме, з другого боку, розумієш, що в такій театральній, драматургічній, містеріальній подачі ти нічого подібного не чув.  ›››

Народна артистка України Тетяна Стебловська «виткана» з ностальгії й молодості, оптимізму й суму, наївності і гумору, музики і величезного життєвого досвіду. Напевно, тому вона дуже близька людям старшого віку й молоді.  ›››

«Усереднений українець» — це те, що починається зі школи. Прохання «не висовуватися» — щоденна трагедія тисяч школярів. «Середній» — це ж «ніякий». Чи не родом із дитинства наше доросле скраюхатство?» Цей пролог до перформенсу абсурду, представленого театральним центром Києво–Могилянської академії, — красномовне свідчення того, що відбувається з мовою у наших школах та й у державі в цілому. Ми наче живемо в Україні й наче маємо повне право говорити рідною мовою.  ›››

1036 року князь Ярослав Мудрий переміг нападників-печенігів і з вдячності до Бога і Діви Марії заклав у Києві церкву Благовіщення на Золотих воротах. У тій церкві він 1037 року віддав народ Київської держави під опіку Пресвятої Богородиці. Відтоді Матір Божу шанують як покровительку й берегиню народу, стольний град якого - Київ.  ›››

Нашим гостем є найбільш відомий у Європі із сучасних письменників Казахстану – Олжас Сулейменов, поет, учений-дослідник (батько тюркославістики), публіцист, суспільний діяч. З 1989 року лідер Міжнародного антиядерного руху “Невада-Семипалатинськ”. Перебуває на дипломатичній роботі: з 1995 року посол в Італії, Греції, на Мальті, нині – постійний представник Республіки Казахстан в ЮНЕСКО. Але! Цьому передувала, ніби грім серед ясного неба, книга Олжаса Сулейменова «Аз і Я» (1975 рік). Всесоюзного мазунчика, котрий щороку видавав по збірці віршів і реально йшов до головної премії країни – Ленінської, котрому все давалося неймовірно легко, раптом піддали анафемі: книгу вилучити, всі записи поета на телебаченні і радіо знищити. А все через те, що Олжас Сулейменов запропонував своє прочитання темних місць «Слова о полку Ігоревім», свій погляд російськомовного казахського поета на відносини Древньої Русі і тюркського Поля.  ›››

Київ, слава Богу, не обділений мистецькими подіями. Деякі з них вирізняються надзвичайною значущістю. Приміром, нещодавно в одній точці зійшлися кілька видатних «факторів»: у неперевершеному Музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків влаштовано дивовижну виставку «Кримський стиль», ініціатором якої є знаний кримськотатарський художник Мамут Чурлу.  ›››