Легендарна на британській незалежній музичній сцені група The Ukrainians, що виконує пісні українською мовою і змішує східноєвропейські мотиви із західними популярними віяннями, видала новий альбом під назвою «Діаспора» після кількарічної перерви. Нині група здійснює ознайомчий тур концертними залами Великої Британії.
›››
12 лютого 2009 року у Будинку актора відбулось спільне засідання Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України та Правління Конгресу української інтелігенції у форматі Зборів громадського активу української інтелігенції на тему: «Атака на українську культуру – загроза національній безпеці України».
›››
Київський художник Панас Титенко, який по праву перебуває в першому ешелоні вітчизняний майстрів, щоразу підносить на своїх полотнах відкриття, хай то будуть обрамлені пейзажі, портрети, натюрморти чи жанрові сценки. Ну, де ще одержиш таку відчутну можливість побувати не тільки в заповітних куточках України, а й у Великій Британії, Франції, Голландії, Німеччини, Італії, Бельгії...
›››
Івано-франківця Степана Процюка, прозаїка, поета, есеїста, автора п'ятнадцяти книг, лауреата кількох національних літературних премій, одного із засновників літпроектів – «Інша проза» та «Інша література», напевно, вже можна назвати одним з найуспішніших письменників України. Адже за життя автора його творчість почали вивчати в школах. Комусь він нестерпно подобається, а дехто його писання, навпаки, люто ненавидить. Читачі називають Степана Процюка «бунтарем» в літературі, а колеги, письменники старшого й середнього покоління й досі вважають його таким, що «замахнувся на устої» в літературі.
›››
Євген Ковтонюк, фотохудожник, есперантист, культуролог, мандрівник, бізнесмен, має всі підстави зустрічати новий рік з радісними почуттями. Фініш 2008-го він відзначив двома персональними виставками – в Республіканському Будинку актора і в галереї “Гончарі” на Андріївському узвозі, випуском найбільшого у світі українсько-есперантського словника (260 тисяч слів!), співавтором якого він є. Відвідавши понад сто країн світу, Євген стверджує, що найбільше його вразила мандрівка цьогорічна – до Індії.
›››
До чого тягнеться душа нашого читача? До необхідності видряпатися із неправди, котра піною накрила все довкола, чи до красивої маскультівської казочки з присмаком іноземщини (о, як всім набридла абсурдна дійсність)? На погляд Віктора Баранова, голови Київської організації Національної спілки письменників України, вибір – це вже питання життя і смерті, майбутнього нації, яка ще досі не усвідомила себе.
›››
Протягом 17 років відбувається еволюційний процес розвитку української альтернативної музичної культури. Зміна багатьох музичних поколінь підняла рівень культурної свідомості на якісно новий рівень. Саме тому, відповідаючи покликам сучасної неформатної молоді зародився фестиваль «Українське Glastonbury», – суміш класичної рок-культури, концептуального мейнстріму та унікального андеґраунду.
›››
Скульптура буває підкреслено рельєфна, різка, гротескова, натомість не позбавлена півтонів, варто тільки поміняти ракурс огляду чи освітлення. А є скульптура примхливо-нечітка, летюча, м'яка, вислизаюча. Якщо вже порівнювати зі скульптурою, то актриса Київського академічного театру «Колесо» Наталя Надірадзе (точніше, її персонажі) явно належить до першої категорії – рельєфної, рвучкої. Хоча поза сценою вона буває акварельною, ніжно-мрійливою.
›››
У дуету вокальної імпровізації Ігоря Сіліна й Ольги Ткаченко, створеного в Києві, ствердженого в Росії і прославленого на різних континентах, дуже екзотична назва – «Duo Zikr» і зовсім незвичайна манера співу. Езотерична (первобутня, природна), гармонійно-мелодійна музика дуету перебуває за межами порівнянь і аналогій, її «форму і зміст» пояснити звичними термінами дуже складно, ну хіба що можна сказати: це Магічний Театр Голосу.
›››