Вистави, кіно, концерти, виставки, музичні вечори та інші мистецьки заходи починаючи з 23 грудня по 31 грудня та все, що триватиме далі  ›››

13 грудня, до річниці з дня народження Миколи Хвильового, відбудеться демонстрація стрічки "Безодня" - з циклу "Червоний ренесанс". Режисер Віктор Шкурін, Олександр Фролов. Також відбудеться зустріч з письменником Сергієм Пантюком.  ›››

Андріївські вечорниці. Калита – за участю гуртів "Буття" та "Божичі". Народне мистецтво та предмети традиційного побуту зі збірки Івана Гончара. Вечір старовинного народного співу.  ›››

Національний музей “Чорнобиль” Театральний центр Києво-Могилянської Академії в рамках соціально-культурної акції “Подолання”, присвяченій Дню вшанування учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи представляють проект театру-студії “Арабески” (Україна), EcodomArt (Білорусь) та театру “Бюро подорожей” (Польща) “CHERNOBYL ™”.  ›››

Ініціатива "Обіцяю не ходити на фільми з російським перекладом" оголошує про досягнення анонсованої мети - 1000 людей, які пообіцяли не відвідувати сеанси прокатного кіно, дубльованого російською мовою.
Наступне наше завдання - отримати підтримку понад 10 тисяч людей до 1 лютого 2007 року.  ›››

Здається, вся роль культурної політики в Україні останнім часом звелася до видання указів. Укази є прекраснодушними і самодостатніми, як вірші, і дедалі частіше нагадують прекрасні діалоги з «Голого короля» Євгенія Шварца, де від генерала вимагають спинити «разложеніє армії», і той впевнено командує: «Разлагаться прєкра-аті»…  ›››

Розмова із сестрами Тельнюк, українським дуетом.
– Наш слухач – це людина, якій притаманно думати. Людина, котра сумнівається. Тому що коли ми мислимо – ми сумніваємося. Наш слухач – людина, яка досліджує свою душу. Думаю, що нині люди до цього готові. Помаранчева революція таки була поворотним моментом, передовсім у людському мисленні. Від віку, статі, професії наш слухач не залежить. Не залежить навіть від національності. Для прикладу, на наші концерти у США приходила англомовна публіка – і до завершення виступу заливалися слізьми. Вони все розуміли. Адже музика – це імпульс, який не потребує перекладу.  ›››

Чим талант масштабніший, тим більше він розкрилюється над світом і стає інтернаціональним. У музиці Євгена Станковича зійшлися всі сторони світу: урбаністична заклопотаність Заходу і пронизливо-поетичний настрій самозаглиблення Сходу (немов читаєш японські танку і хокку), сувора споглядальність сніжно-льодистих просторів і гаряча, колоритна пристрасть іронічного-веселого півдня. Недарма музика Станковича близька і зрозуміла слухачам у США, Канаді, Німеччині, Франції, Польщі, Іспанії, Китаї, Філіппінах... Його стиль вільний, рухливий, і в той же час відразу відчуваєш наскільки цей композитор – український: повітря, вода, ліс, небо його гармоній просочені національним духом, навіть у тих творах, де фольклор зовсім не цитується або взагалі не проступає натяком рідкісна народна мелодія.  ›››

На смерть він чекав давно — ще з 30-х, коли почалися репресії, і його друзі, один за одним, почали зникати з життя. По нього мали прийти — рано чи пізно. Є моторошна статистика втрат... За деякими підрахунками з 259 українських літераторів, які друкувалися у 1930 році, після 38-го лишилося тільки 36. Загалом у 30-ті роки винищено приблизно 80 % діячів української культури (Ярослав Грицак. Нариси історії України, с. 177-178). Хто лишався «на ходу», незрідка починав боятися навіть власного голосу.  ›››

Народна артистка України Ніна Матвієнко… За своє багатотрудне життя вона отримала чимало звань, нагород, призів і грамот, та регалії не шелестять живим листям на дереві натхнення, в якому ховається соловейко.
Божий дар — золотий голос Ніни Матвієнко — то є нагорода Україні. Її неповторний спів, наче сонячний вітерець, летить над рушниками ланів і луків, над плахтами лісів, всотуючи цілющий подих ставків і вишневих садків.  ›››