Як і раніше, в країні б’ють політичні гармати. Проте й музи теж не мовчать. Оскільки «так жити не можна!» — кажуть представники художньої інтелігенції... Якщо нинішня олігархія намагається або згорнути діючі культурні інституції, або «не добудувати» колись розпочаті...
›››
Отець Борис Ґудзяк, доктор Гарвардського університету, мав спокійне й налагоджене життя в США. Проте він його залишив і приїхав на батьківщину предків, аби створити у Львові Український католицький університет (УКУ). Сьогодні цей виш є центром релігійного й інтелектуального життя Галичини.
›››
Сьогоднішній наш гість колись врятував себе. Пізніше він зцілив десятки пацієнтів, у тому числі онкохворих, перед невиліковністю яких офіційна медицина виявилась безсилою. Наш співрозмовник Юрій Батулін – академік Міжнародної академії біоенерготехнологій, доктор філософії в галузі парапсихології, онкодослідник. Приводом для зустрічі послужила сенсаційна книга «Одкровення двох, що перемогли рак. 15 років потому». Утім, попередні книжки Батуліна «Учу жити без ліків» і «Енциклопедія самозцілення» не менш революційні. Вони конкретні, правдиві й прагматично-корисні, воістину рятують людей, тому що складаються з перевірених порад, рецептів, методик, які можна застосовувати індивідуально, а також із описів доль тих, хто, незважаючи на невтішний діагноз, живі донині.
›››
Невгамовний Олександр Краснопєвцев консолідує і об’єднує, його нове дітище (утім, він вважає себе рівним серед п'яти співзасновників) – Київська благодійна АРТ-асоціація „Золота палітра” об'єднує представників творчої інтелігенції, відомих українських художників з різних регіонів України, талановиту молодь. Головна мета – розвиток і продовження традицій українського мистецтва, реабілітація художників-інвалідів, учасників бойових дій, ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, дітей війни. Члени асоціації працюють з тяжко хворими дітьми, навчаючи їх основам живопису. Це ж який треба мати для цього запас оптимізму!
›››
Коли йдеться про справжнє мистецтво, часто саме негативні образи у художніх творах справляють більш лікувальний ефект, ніж правильні позитивні персонажі. У читача і глядача виникає реакція: «Та ні, таким негідником я не хочу бути». Є, звісно, дивакуваті незграбні добряки, які не тільки приваблюють чарівністю і почуттям справедливості, а й спонукають до наслідування.
›››
У космічному Левкові Колодубі поєдналися трагізм епохи і оптимізм натури (напевно, це – головна ознака геніальності). На його долю випали неабиякі випробування: голодомор і репресії рідних (у 30-ті), воєнне лихоліття (у 40-ві), трагічне змужніння (у перші повоєнні), «хрущовська відлига» (у 60-ті), брежнєвський застій і маразм (у 70-80-ті), горбачовська «катастройка», буремні дев'яності, вакханальний період української незалежності й самостійності... Навіть уявити важко, скільки Лев Миколайович бачив, пережив і відобразив!
›››
Вельми складно віднайти в українському музичному просторі таку одночасно різну, цілісну й плідну авторку-співачку як Марія Бурмака. Десять її альбомів – це дивовижно різні грані однієї особистості, котра ніби сполучає в собі кристал, дзеркало і збільшувальне скло: певна якість превалює в залежності від власного емоційного стану і ситуації в соціумі.
›››
Інтерв"ю Романа Скрипіна для програми «Дійова особа». Наш гість – Євген Кисельов, російський журналіст, який нині очолює редакцію українського телеканалу TVI.
›››