Такого самого похмурого ранку 1918 року мешканці Львова побачили на ратуші блакитно-жовтий прапор. Тоді за кілька годин перед світанком українські січові стрільці опанували містом, яке невдовзі стало столицею Західно-Української Народної Республіки.
›››
Рушник національної єдності України цими днями перебував у Перемишлі. Прибув він сюди з польської столиці Варшави. В обох містах до його вишивання приєднувались і українці, і поляки. Всеукраїнська культурно-мистецька та соціально-політична акція «Рушник національної єдності» почалась у травні на козацькому острові Хортиця. Досі вона пройшла 22 області та 7 найбільших міст України. Головною ідеєю акції є залучити якнайбільше коло людей до вишивання рушника регіональними мотивами.
›››
Минулої суботи, коли на одеських вулицях настали сутінки, на одній із центральних площ спалахнули прожектори — почалося дійство, яке місцева влада назвала відкриттям пам’ятника засновникам Одеси, а представники організацій більш як 600–тисячної зрусифікованої більшості міста — цинічним «антиукраїнським шабашем, глумлінням над державністю та історичною пам’яттю українців».
›››
Пригадуєте анекдот про Штірліца, який, учепившись за стіл, нахилився над розстеленою мапою – його рвало на “родіну”. Приправлені радіоактивним полонієм-210 сліди тягнуться від лондонського моргу з тілом підполковника-романіста, баталописця ФСБ до “Боїнгів-767” Британських авіаліній і далі, далі, в червонозоряну столицю, на “родіну”.
›››
20 вересня 2007 р. в приміщенні Спілки письменників України відбувся круглий стіл культурної громадськости м. Київа з приводу «загрози руйнування національної святині ХІ – ХІІ ст. – XVIIст. церкви Спаса на Берестовому».
›››
Інтуїція культури, пам’ять духу спроможні, вочевидь, непомильно впізнавати «своє», предківське – у найглибшій давнині історії. Бо дух етносу чи нації насправді є невмирущим. Так чи інакше, за найскладніших обставин, він залишається: у мові, в пластиці думки, у звичаях, у знакових зорообразах символах культури, в естетиці речей – загалом у виробленому за віки й тисячоліття світовідчуванні й світобаченні.
›››
Західні європейці, вільні, усміхнені та розкуті, ставляться до представників влади як до виконавців своєї волі. У нас же влада досі «від Бога». А «Бог» десятиріччями був від комунізму... Стати справді вільними у демократичній державі українцям досі заважають «релікти» совєцького ладу, як у мисленні старших поколінь, так і в суспільному устрої. Це думка Миколи Рябчука — відомого українського письменника, публіциста, політолога.
›››
На вулицю Івана Мазепи перейменувала Київрада вулицю Січневого повстання, що на Печерську. Таке рішення підтримав 71 депутат із 96ти присутніх на сесії.
›››
Показушний вандалізм на Говерлі чітко засвідчив, як–то кажуть, хто є «ху...» в українській політиці. Національні, державні символи — це святе. Їх плюндрування має викликати гнівну реакцію будь–якої партії, зареєстрованої на території України, що себе поважає і живе за юридичними та моральними законами саме нашої країни, а не якоїсь іншої. Це як у випадку, коли нарваний шмаркач матом посилає твою матір і дружину. Таке не можна пропустити повз вуха — потрібно реагувати.
›››
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
Такого самого похмурого ранку 1918 року мешканці Львова побачили на ратуші блакитно-жовтий прапор. Тоді за кілька годин перед світанком українські січові стрільці опанували містом, яке невдовзі стало столицею Західно-Української Народної Республіки.
Рушник національної єдності України цими днями перебував у Перемишлі. Прибув він сюди з польської столиці Варшави. В обох містах до його вишивання приєднувались і українці, і поляки. Всеукраїнська культурно-мистецька та соціально-політична акція «Рушник національної єдності» почалась у травні на козацькому острові Хортиця. Досі вона пройшла 22 області та 7 найбільших міст України. Головною ідеєю акції є залучити якнайбільше коло людей до вишивання рушника регіональними мотивами.
Минулої суботи, коли на одеських вулицях настали сутінки, на одній із центральних площ спалахнули прожектори — почалося дійство, яке місцева влада назвала відкриттям пам’ятника засновникам Одеси, а представники організацій більш як 600–тисячної зрусифікованої більшості міста — цинічним «антиукраїнським шабашем, глумлінням над державністю та історичною пам’яттю українців».
Західні європейці, вільні, усміхнені та розкуті, ставляться до представників влади як до виконавців своєї волі. У нас же влада досі «від Бога». А «Бог» десятиріччями був від комунізму... Стати справді вільними у демократичній державі українцям досі заважають «релікти» совєцького ладу, як у мисленні старших поколінь, так і в суспільному устрої. Це думка Миколи Рябчука — відомого українського письменника, публіциста, політолога.
Показушний вандалізм на Говерлі чітко засвідчив, як–то кажуть, хто є «ху...» в українській політиці. Національні, державні символи — це святе. Їх плюндрування має викликати гнівну реакцію будь–якої партії, зареєстрованої на території України, що себе поважає і живе за юридичними та моральними законами саме нашої країни, а не якоїсь іншої. Це як у випадку, коли нарваний шмаркач матом посилає твою матір і дружину. Таке не можна пропустити повз вуха — потрібно реагувати.
