Коли співає чоловічий вокальний квартет «Гетьман», то мимоволі виникає образ чотирьох кремезних ватагів, до того ж сонячно усміхнених. О, які це потужні, чисті, красиві і, я б сказав, дисципліновані голоси! Напевно тому, що творчий шлях колективу розпочинався в ансамблі Збройних сил України.
›››
Іноземні екскурсоводи, зокрема з Польщі, проводять у Львові антиукраїнські екскурсії для своїх громадян. Про це заявляє львівська асоціація розвитку туризму. Зрештою, самі ж львів’яни доволі часто є випадковими слухачами розповідей екскурсоводів, які викладають неправдиві і перекручені факти з історії Львова та України.
›››
В Одесі демонтували пам'ятник «потьомкінцям». Патріотичні організації всіма силами протистояли намірам встановити на цьому місці монумент російській імператриці Катерині II, чого добивається проімперськи налаштована група депутатів міськради, передусім представники фракцій Партії регіонів і «Народної опозиції». Бойовим гопаком «потьомкінців» не вдалося захистити.
›››
21 –го червня Об’єднання Рідновірів України, при підтримці Інформаційного Центру «Сварог», відзначатиме свято Купала за автентичними традиціями предків. Дійство триватиме з 18:00 до 23:00 біля мосту через Венеціанську затоку Київського гідропарку.
›››
“Пролетарська Правда” (ч. 152) та московські “Известия” (ч. 153) надрукували телеграфне повідомлення з Харкова з 7 липня (1927 p.), в якому переказано зміст нового закону про права національних мов в Україні, виданого совітським урядом.
›››
Цьогоріч у Варшаві, Перемишлі та Львові відбулися заходи, приурочені до 60-річчя початку військової операції “Акція “Вісла”, метою якої було, мовою тодішніх урядових документів, “остаточно вирішити українське питання” на заселених українцями-автохтонами територіях, які після встановлення нового східного кордону СРСР опинилися в межах Народної Польщі (Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Південне Підляшшя).
›››
Представники Пласту — Національної скаутської організації України — відшукали в підвалі одного зі львівських будинків перший пластівський прапор, що пролежав у землі 60 років. Його пошили руками в далекому 1927 році тогочасні пластунки з двох частин.
›››
В її імені і прізвищі — Оксана Полтавець — закодовані небо (о скільки повітря й простору в тому о-а-а: Оксана) і земля козацька, її слава (недарма Полтавець римується із словами боєць і жнець). Блакитноока, білява, усміхнена, терпелива, талановита, рафіновано інтелігентна, вона здається улюбленицею долі, що виросла в елітарному мистецькому середовищі. Але всі її досягнення — це не щасливі білети фортуни, а велика праця, замішана на спротиві життєвого матеріалу.
›››
“Нам потрібна своя культура, в противному разі, коли ми не будемо гідні утворити її, ми умремо для чужої нам культури, хоч би мали не то що свої українські крамниці, а й навіть свою державу”. “Українська хата”, 1910 р.
›››