Наш гість – Володимир Войт, бандурист, диригент, композитор. З 2001 року – соліст Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г.І. Майбороди. Здійснив численні колективні та сольні виступи, гастролі в Україні. Має аудіозаписи сольних епізодів оркестрового музикування. У 2008 році стає артистом оркестру Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Г.Г. Верьовки. Цього ж року, удостоєний почесного звання – заслужений артист України. Хормейстер хору апарату Верховної Ради України.  ›››

До нас завітала одна з найуспішніших українських письменниць Ірен Роздобудько. Вона народилася у Донецьку, проте пише свої твори українською мовою. Закінчила Київський національний університет, є нині головним редактором журналу «Караван історій. Україна», викладає в Театральному університеті (курс кінодраматургів). В ній є неабияка твердість характеру, принциповість, проте пані Ірен вражає філософською терпимістю, коли спілкується з бува безцеремонними і безпардонними читачами... Про підґрунтя різноманітної натури пані Ірен йдеться в наступній бесіді, вона також дає оцінки викликам дійсності.  ›››

Репертуар театру-студії "МІСТ" на грудень 2012 у приміщенні Культурного центру видавництва "Смолоскип"  ›››

Роман Сергія Германа, названий ніжним жіночим іменем «Інґе», який щойно випустило видавництво «Ярославів Вал», — повний флакон інтриг — від інтимних до… історичних, адже йдеться не просто про кохання в іще тоді не розділеному стіною, але поділеному на сектори Берліні, а про кохання й долю саме убивці Степана Бандери – Богдана Сташинського й німецької дівчини, яка стала йому дружиною. Тож інтимне з його своєрідною логікою вчинків — лиш частка історичного тла. Найбільший парадокс полягає в тому, що цілком приватна любов може, виявляється, змінити хід історії.  ›››

Сьогодні Польща відзначила 94 річницю своєї Незалежності. Урочистості розпочалися месою за вітчизну, відправленій в Польовому костелі Війська Польського. Президент Броніслав Коморовський також вручив високі державні нагороди. Пополудні розпочалися також урочистості на пл. Пілсудського. Після них рушив марш «Разом для Незалежної».  ›››

Іван Драч – і цим все сказано. Поет, який вмістив в собі кіносценариста, драматурга і перекладача. Герой України і лауреат Шевченківської премії, він ніколи не почивав на лаврах. Всюдисущий і доброзичливий, Іван Драч є антиподом байдужості, його рука завжди на пульсі часу. Втім, чи не точніше буде сказати, що його серце є пульсом часу...  ›››

Є така особлива приреченість у житті – бути серед людей. Вона надихає на подвижництво, мабуть, навіть більше, ніж філантропія. Давайте подивимося у вічі правді – нам з вами одне від одного нікуди не дітися. Тікати можна довго і далеко, стіни можна зводити високі й товсті, але зрештою суспільство нас усе одно наздожене і викриє. Так чи інакше, але доведеться нам одне з одним якось уживатися, притиратися характерами та інтересами, з’ясовувати стосунки і таке інше. То чому б не уникнути зайвої праці та не вирішити ці питання між собою одразу? Сьогодні ми опинилися в ситуації, коли чекати на справедливість від держави чи ще когось нема жодного сенсу. Вже ніхто не зробить нам гарного життя, крім нас самих.  ›››

На початку зими, із 7 по 16 грудня відбудеться ХІІ міжнародний джазовий фестиваль «Jazz Bez». Цього року джаз поєднає 15 міст України та Польщі: Львів, Луцьк, Київ, Харків, Тернопіль, Івано-Франківськ, Рівне, Севастополь, Одесу, Перемишль, Люблін, Санок, Новицю, Ярослав та Білосток.  ›››

На Вас чекає зустріч з одним з найкращих українських акторів – з народним артистом України Валерієм Легіним, який працює у столичному Молодому театрі. Сучасний, колоритний, різноплановий, темпераментний, він має академічну акторську школу: закінчив Театральний інститут ім. Івана Карпенка-Карого, зіграв у п’єсах Шекспіра, Шиллера, Гоголя, Чехова, Старицького, Ібсена, Булгакова та інших класиків.  ›››

Слово економіка скоро стане ненависним для людського роду. Для українців так звана економіка, утримувана державою, асоціюється з бездушним монстром, який харчується людською працею, нервами і розважається похоронами людських сподівань. Так воно і є, адже за життя простою працею можна заробити лише на мінімальне утримування сім’ї, тобто на відтворення робочої сили, яка стрімко втрачає в попиті і ціні. Власна приватна економічна ініціатива настільки ускладнена, що простіше продати свою робочу силу там, де вона має кращу ціну – за кордоном батьківщини. Тим, хто не може залишити рідну землю залишається гірко-болюча мрія про економіку для людей, справедливу платню і справедливу пенсійну систему.  ›››