Найвища характеристика людини – простий і мудрий. Такі особистості є рідкісними у всі часи. Це щастя – бути з ними знайомим. Художник Анатолій Постоюк одночасно дитинний і всерозуміючий. Він знаний и не популярний. Він ніби заслонений тією справою, яку чесно робить. Ну хто швидко скаже, що в музеї Києво-Печерської лаври діораму «Стоянка первісної людини» створив художник Анатолій Постоюк? Або ж трагічно-глибокі діорами «Канів», «Холодний яр», «Богуслав» в краєзнавчих музеях Черкас, Богуслава теж справа рук Анатолія Постоюка?  ›››

Богдан Бенюк – це акумулятор, генератор, калейдоскоп і магніт одночасно. Провідний актор театру імені І.Франка, президент театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв», учасник постановок в інших театрах, кіноартист, котрий зіграв у понад півсотні фільмів, телеведучий, шоумен, голова Української діабетичної федерації, одна з ключових фігур Всеукраїнського об'єднання “Свобода”... Богдан Бенюк здатен зіграти все: бравого солдата Швейка, Кота Бегемота, Москаля-чарiвника, Отелло, Яго, Дездемону, Крихітку Цахес, Карася...  ›››

Програма заходів за участю Президента України В.А.Ющенка у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні  ›››

Укотре з превеликим подивом вигукуєш: «До чого ж світ чарівно влаштований!». Найнесповідимішим чином ти знаходиш у морському піску алмазну піщину, а в стозі сіна - золоту голку. Ще в сімдесятих я звернув увагу на ім'я іскрометного незнайомця Леоніда Сухорукова – його публікаціями рясніли «Літературна газета», «Перець, «Крокодил», я з цікавістю розглядав його алмазні “рукотворні” піщини – афоризми. І раптом – о диво! – зустрічаю їхнього автора на Міжнародному етнографічному історико-культурному фестивалі «Хортиця єднає Україну».  ›››

Спілкувалась тьотя Алла з юними глядачами українською мовою, бо вважала, що 13 хвилин дитячої казки з екрану важать для виховання в дітях почуття національної гідності більше, ніж годинні лекції. «Мову не можна нав'язувати – це спричинить агресію. Любов до слова потрібно виховувати через культуру, насамперед через хорошу пісню, цікаві вистави, мультфільми»,– вважає Алла Мігай.  ›››

Прийнято вважати, що художник живе у своєму світі ілюзій і далеко не завжди зважає на те, що навколо. А, може, якраз навпаки? Його реальність більш справжня, ніж наша, адже вона там, десь поруч з горніми світами, у пануванні гармонії Вищого розуму.  ›››

Михайло Воронін – не просто людина, це концерн, що тримається на плечах нібито звичайного кравця, який почав свій шлях з «двома грошами надії» у кишенях. Це рідкісний, феноменальний випадок, коли людина не тільки «сама себе зробила», а й перетворила своє ім'я на бренд, відомий у всьому світі.  ›››

Сьогоднішній наш гість колись врятував себе. Пізніше він зцілив десятки пацієнтів, у тому числі онкохворих, перед невиліковністю яких офіційна медицина виявилась безсилою. Наш співрозмовник Юрій Батулін – академік Міжнародної академії біоенерготехнологій, доктор філософії в галузі парапсихології, онкодослідник. Приводом для зустрічі послужила сенсаційна книга «Одкровення двох, що перемогли рак. 15 років потому». Утім, попередні книжки Батуліна «Учу жити без ліків» і «Енциклопедія самозцілення» не менш революційні. Вони конкретні, правдиві й прагматично-корисні, воістину рятують людей, тому що складаються з перевірених порад, рецептів, методик, які можна застосовувати індивідуально, а також із описів доль тих, хто, незважаючи на невтішний діагноз, живі донині.  ›››

Невгамовний Олександр Краснопєвцев консолідує і об’єднує, його нове дітище (утім, він вважає себе рівним серед п'яти співзасновників) – Київська благодійна АРТ-асоціація „Золота палітра” об'єднує представників творчої інтелігенції, відомих українських художників з різних регіонів України, талановиту молодь. Головна мета – розвиток і продовження традицій українського мистецтва, реабілітація художників-інвалідів, учасників бойових дій, ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, дітей війни. Члени асоціації працюють з тяжко хворими дітьми, навчаючи їх основам живопису. Це ж який треба мати для цього запас оптимізму!  ›››

Коли йдеться про справжнє мистецтво, часто саме негативні образи у художніх творах справляють більш лікувальний ефект, ніж правильні позитивні персонажі. У читача і глядача виникає реакція: «Та ні, таким негідником я не хочу бути». Є, звісно, дивакуваті незграбні добряки, які не тільки приваблюють чарівністю і почуттям справедливості, а й спонукають до наслідування.  ›››