Є митці, які вражають не тільки тим що і як вони роблять, але й молодим світосприйняттям, свіжістю, яка не «стирається» з роками. Особливо, коли йдеться про таку тендітну річ, як голос оперного співака. Народна артистка України Людмила Семененко виступає на сцені Національного оперного театру ім. Т.Г.Шевченка вже понад сорок років. Втім, коли дивишся на її дівочу постать і чуєш неповторне ніжне сопрано, що однаково легко звучить у всіх регістрах, то спочатку дивуєшся, а потім поринаєш у красу-насолоду.  ›››

Живий класик Альбін Станіславович Гавдзінський – це ціла епоха в образотворчому мистецтві середини XX — початку XXI століття. Він є продовжувачем традицій південноросійської школи живопису. Сам Гавдзінський, розповідаючи про своїх учителів, зауважив, що його головним викладачем була «сама природа». Цінність його творінь — у зупинці прекрасної миті вічного руху життя. Симфонія повітря, світла й кольору – так можна стисло охарактеризувати живопис Альбіна Гавдзінського.  ›››

Якщо ви хочете, щоб у вас посвітліло на душі, сходіть у театр імені Івана Франка на виставу, в якій зайнятий актор Олексій Богданович. Зрозуміло, що світлішає і від гри інших гарних акторів, але летючий Богданович пломеніє особливим, лікувальним світлом-радістю, навіть коли йому доводиться грати трагічні ролі, наприклад беззахисного Івана Карамазова. Але, дивна річ, ця беззахисність озброює мене, глядача, певними життєвими настановами.  ›››

2007-й — рік двох знакових дат для постаті Леся Курбаса: 120 років від дня його народження (народився 25 лютого 1887 р.) і 70 років від моменту пострілу у його скроню (в жовтні 1937 року)... Курбас — планета у театральній галактиці. Цілий космос, який ще тільки маємо відкрити.  ›››

Струни поетичної ліри Лесі Українки не раз озивалися ніжними, сокровенними тонами, - була вона не тільки "співачкою досвітніх огнів". Інтимна поезія Лесі складає цілу збірку (в 1991 році така книжка, укладена львівським літературознавцем Леонілою Міщенко, побачила світ під назвою "Хвилі моєї туги" у видавництві "Каменяр"). І хоч сама поетеса з острахом думала про майбутніх своїх біографів, намагаючись "боронити свою душу й серце, щоб не вривалися туди силоміць чужі люди, немов у свою хату, принаймні поки живе господар тієї хати", - все ж неминуче настає час, коли доскіпливий читач починає цікавитися, з яких сердечних імпульсів народжувалися Лесині любовні поетичні одкровення.  ›››

Не вдаючись до подробиць існування фаз в теорії пасіонарності, слід зазначити, що історія будь-якого етносу пов'язана з підвищенням/падінням пасіонарності. Таким чином наявність, або, навпаки, відсутність сил, готових узяти на себе відповідальність і стати «біля керма», в якому-небудь народі свідчить про існування/зникнення його з історичної мапи світу.  ›››

Мистецтво художника складається з рідного повітря, із крові предків, з людських стосунків, із природи, з віри... Це особливо відчуваєш, перебуваючи у серці Києва — Печерській Лаврі. Саме тут розташована майстерня художника Дмитра Киянченка. Ну хіба не унікальний збіг обставин, коли майстерня митця до того ж міститься в триповерховому будинку колишньої іконописної школи і з її вікон видно золоті куполи храмів, Дніпро, далечінь столиці, що переходить у зелений неоглядний простір.  ›››

Вже кілька десятків років він пропагує українську пісню, давню й сучасну, думу. Його голос звучав на всіх континентах. Нечепу радо зустрічали в Канаді, США та Австралії. Його спів й гра полонили навіть серця тамільського населення Індії. Цікаво, що індійцям надзвичайно сподобалася гра на лірі, оскільки цей інструмент дуже подібний до їхнього тампура, котрий колись до Індії привезли з України наші пращури. Адже факт відомий — спочатку переселення туди, а потім повернення назад прадавніх українців...  ›››

Як музикант Олександр Бурміцький володіє двома безцінними чеснотами: він має мелодійний дар і смак — зазвичай пише пісні на вірші хороших поетів. Багато наших естрадних грандів не обходяться без його мелодійних щиросердних пісень. Заслужений артист України Олександр Бурміцький вивів на мистецьку дорогу чимало нових імен, а тепер разом зі своєю дружиною Людмилою — співачкою і педагогом — виховує ще двох митців без відриву, як то кажуть, від сім’ї.  ›››

У його голосі вдало сполучаються лід і полум'я, віртуозність і масштабність, а достатня потужність підкреслює золотистий відтінок тембру — такі артисти становлять світову славу України, утверджують її авторитет. Нині співак зачаровує Європу епохальними творами — «Реквієм» Верді та «Стабат Матер» Дворжака, та був час, коли Ігор Борко хотів назавжди покинути музику. Чому?  ›››