Серед тих, кого у совєтські, та й у теперішні часи певна публіка зве “українськими буржуазними націоналістами”, чимало етнічних поляків, росіян, євреїв, німців та австрійців. Це зайвий раз доводить, що українці “нормальна” європейська нація.  ›››

Досліджуючи кількатисячолітню історію України, А. Кримський пише ґрунтовні наукові дослідження — "Персія й Україна в часи козацтва", "Історія хозар", де в страшні 30-ті роки нинішнього століття спростовує вигадки про "колиску" трьох братніх народів, засвідчивши надзвичайно древнє походження українського народу та його цивілізації. Ці праці нашого славетного вченого мають велике значення не тільки для розвінчання псевдонаукових доводів дореволюційної історіографії "старшого брата, а й сучасної.  ›››

На долю українського народу, віками гнобленого і плюндрованого, випав особливо тернистий шлях. Чи не тому в його героїчній історії так багато яскравих індивідуальностей, котрі свідомо обрали свій шлях на Голгофу заради торжества справедливості, поклали на олтар жертовності рідній Україні найдорожче – своє життя. Серед таких неординарних особистостей Олег Ольжич.  ›››

Відколи існує пам'ять народна, українці прикрашали предмети хатнього вжитку орнаментами, які формували естетичні смаки поколінь, були взірцем їхньої рацьовитості та мистецьких здібностей. Ця потреба мала також магічний та релігійний зміст. Бажаючи прихилити до себе богів, люди закликали їх відповідними знаками-символами та оберегами.  ›››

«Українізація... українізувати... українознавство... - найпоширеніші слова по радустановах. І недарма - бо всі знають заходи та останні постанови Компартії. Українська мова - є зв'язок міста з селом... І партія веде рішучу політику за українізацію всього нашого апарату і ставить українську мову на належну височінь. Подивимось, що у нас зроблено в цій галузі. У нас є гурток із вивчення української мови, це вже говорить, що ми теж не хочемо відстати, і праця цього гуртка недаремна. Звільнившись, в'язень матиме можливість знову зайняти ту чи іншу посаду, не боячись «українізації» і не залишитися в хвості...»  ›››

Коли і де були українці "Із своєю мовою, шароварами, вишиванками і писанками". Частина друга - "Наша історична неминущість"  ›››

Останні події, в ході яких, Донецьк, Харків, Луганськ, Дніпропетровськ, Севастополь одержали «другу офіційну» мову російську, викликають розчулення і радість російських політиків, що мріють про відновлення Росії в її «історичних межах». Україні завжди відводилося «почесне» місце серед питань державної важливості. Після зміни зовнішнього курсу Києвом, Кремль всі свої сили кинув на «повернення блудного сина» в рідні пенати.  ›››

Схоже, ніколи не було і не буде більш облудної тези, ніж твердження про “розквіт українського народу та української культури в єдиній державі з братнім російським народом”. 30 травня 1876 року в німецькому курортному місті Емсі імператор Олександр Другий поставив свій найвищий підпис під висновками, спеціально ним таки створеної наради. І ці висновки відтак набули в імперії сили закону. Формально це не було оформлено як указ, але однак до історії цей документ увійшов під назвою Емського указу, одного з найчорніших актів в історії української мови.  ›››

Що ми знаємо про історію Донецького краю? Буцімто російські царі відвоювали (визволили) його від турків і татар. А як було насправді? Відомо, що один із січових куренів називався Донським. Мабуть, сюди записувалися козаки, вихідці з-над Дону і Сіверського Дінця. Землі ж вольностей запорозьких козаків у ХVI–XVII ст. сягали на сході до самого Дону.  ›››

Коли і де були українці "із своєю мовою, шароварами, вишиванками і писанками" Частина перша - "Проти історико-лінгвістичного фальсифікату"  ›››