Цей чоловік, не причетний до жодних антирадянських організацій (з членами Української Гельсінкської групи познайомився вже в таборах), був визнаний особливо небезпечним державним злочинцем у Кіровоградському обласному суді і засуджений до шести років позбавлення волі у ВТК посиленого режиму. Власне, тільки за те, що мав сміливість аналізувати економічний та суспільний лад тодішньої держави, задумуватись над тим, що суспільство має контролювати владу.
›››
Громадяни нашої країни задоволені власним життям менше, ніж мешканці всіх інших європейських країн. Втім, завжди знайдеться людина, яка скаже: “Життя прекрасне. А кого воно не влаштовує – сам винен”. Звідки береться їхня впевненість?
›››
Наступний рік оголошено Роком пам’яті жертв Голодомору. Цьогорічна дата, 75 літ Голодомору 1932-1933 років в Україні, багатозначна. Це час пам’яті, спокути, час «збирати каміння». Хоча Верховна Рада України й ухвалила рік тому закон про кваліфікацію Голодомору 1932-1933 років як геноциду українського народу, приблизно третина політичної еліти держави досі не визнає факту геноциду.
›››
24 листопада 2007 року о 16.00 почнеться загальнонаціональна акція «Засвіти свічку!»з нагоди відзначення 75-их роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні. Підтримайте загальнонаціональну акцію! Не залишайтесь байдужими!›››
Увечері 24 листопада у Києві на Михайлівській площі і по всій Україні та на всіх континентах світу будуть запалені поминальні свічки. Акція «Засвіти свічку» розпочнеться о 16.00.
›››
Життя художника і музиканта Валерія Вітера напрочуд яскраве, бурхливе, насичене і навіть феєричне. Він пізнав велику славу в “епоху ансамблю “Кобзи” (в якому Вітер був солістом), і тепер пожинає стійке визнання, бо ніколи не почиває на лаврах. Цікаво що при неймовірній творчій і подієвій насиченості долі Валерій Вітер завжди виглядає спокійно-врівноваженим й усміхненим. Може, це і є рецептом його молодості. Валерій перейшов шістдесятилітній рубіж, а виглядає юнаком, таким собі нев'янучим вундеркіндом.
›››
Пам’ять про спільну трагедію Голодомору 1932-33 рр. об’єднує нас незалежно від національності, віросповідання або політичних переконань. Згадуючи жертв геноциду ми повинні віддати їм належну шану. Ми маємо піднести свою молитву, засвітити свічку пам’яті. Ми просимо у Бога, щоб наша українська земля і наш народ ніколи більше у своїй історії не зазнавали подібних трагедій. І кожен нехай зробить для цього все необхідне. Слово правди про Голодомор та пам’ять про його жертви допоможе нам у цьому.
›››
Населення країни продовжує вимирати. Дані Держкомстату свідчать, що в Україні буквально вимирають цілі регіони. Найсумніша демографічна ситуація в Чернігівській – народилося 6381, померло 16242 чоловік.
›››
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
Цей чоловік, не причетний до жодних антирадянських організацій (з членами Української Гельсінкської групи познайомився вже в таборах), був визнаний особливо небезпечним державним злочинцем у Кіровоградському обласному суді і засуджений до шести років позбавлення волі у ВТК посиленого режиму. Власне, тільки за те, що мав сміливість аналізувати економічний та суспільний лад тодішньої держави, задумуватись над тим, що суспільство має контролювати владу.
Громадяни нашої країни задоволені власним життям менше, ніж мешканці всіх інших європейських країн. Втім, завжди знайдеться людина, яка скаже: “Життя прекрасне. А кого воно не влаштовує – сам винен”. Звідки береться їхня впевненість?
Наступний рік оголошено Роком пам’яті жертв Голодомору. Цьогорічна дата, 75 літ Голодомору 1932-1933 років в Україні, багатозначна. Це час пам’яті, спокути, час «збирати каміння». Хоча Верховна Рада України й ухвалила рік тому закон про кваліфікацію Голодомору 1932-1933 років як геноциду українського народу, приблизно третина політичної еліти держави досі не визнає факту геноциду.
24 листопада 2007 року о 16.00 почнеться загальнонаціональна акція 
Увечері 24 листопада у Києві на Михайлівській площі і по всій Україні та на всіх континентах світу будуть запалені поминальні свічки. Акція «Засвіти свічку» розпочнеться о 16.00.
Життя художника і музиканта Валерія Вітера напрочуд яскраве, бурхливе, насичене і навіть феєричне. Він пізнав велику славу в “епоху ансамблю “Кобзи” (в якому Вітер був солістом), і тепер пожинає стійке визнання, бо ніколи не почиває на лаврах. Цікаво що при неймовірній творчій і подієвій насиченості долі Валерій Вітер завжди виглядає спокійно-врівноваженим й усміхненим. Може, це і є рецептом його молодості. Валерій перейшов шістдесятилітній рубіж, а виглядає юнаком, таким собі нев'янучим вундеркіндом.
Пам’ять про спільну трагедію Голодомору 1932-33 рр. об’єднує нас незалежно від національності, віросповідання або політичних переконань. Згадуючи жертв геноциду ми повинні віддати їм належну шану. Ми маємо піднести свою молитву, засвітити свічку пам’яті. Ми просимо у Бога, щоб наша українська земля і наш народ ніколи більше у своїй історії не зазнавали подібних трагедій. І кожен нехай зробить для цього все необхідне. Слово правди про Голодомор та пам’ять про його жертви допоможе нам у цьому.
Населення країни продовжує вимирати. Дані Держкомстату свідчать, що в Україні буквально вимирають цілі регіони. Найсумніша демографічна ситуація в Чернігівській – народилося 6381, померло 16242 чоловік.
