25 травня 1989 року на хвилі національного піднесення у м. Львові була створена перша незалежна українська студентська організація – Студентське Братство. Головною метою діяльності організації стало об'єднання студентської молоді для боротьби за незалежність України.
›››
Останнім часом у Російській Федерації поряд з поширенням різнобічної літератури про В. Путіна зокрема, монографій, романів, віршів, анекдотів, почали з’являтися навіть казки. Серед різнобарвної російської дитячої літератури, в книжкових магазинах можна знайти казки для дітей про могутнього, чесного та сміливого богатиря – президента Російської Федерації, який перемагає ворогів прийомами дзюдо, має дружину Людмилу-Прекрасну, а в молодості був розвідником в іноземних державах.
›››
Велика Вітчизняна війна – це спільна війна перемелених в громадян СРСР усіх маленьких людей великої комуністичної системи. Для сучасної молодої вільної України безперечно ця війна є історією великих жертв на фронтах і у визвольних змаганнях, а така сторія не повинна іменуватись Перемогою та ще й святом. В усіх державах і народах подібні події після зміни політичних систем скидають нашарування старої ідеології і залишається для нащадків лиш пам’ять та жалоба.
›››
Україна святкує день Матері! Принагідно і ми хочемо привітати Вас дорогі наші! Є у Бруно Ферреро оповідка про те як ...одного разу добрий Бог вирішив створити... маму..."
›››
Україна довірила свою безпеку п’ятьом найагресивнішим державам планети, по суті колоніальним імперіям. Один з наших «гарантів», майже одразу почав економічні та інформаційні війни з Україною, та, як свідчить логіка подій, готується до справжньої війни. З приходом до влади в РФ, підполковника КГБ, населення Росії цілеспрямовано привчають ненавидіти Україну, показують через ЗМІ лише негативні сторони, а солідні російські газети та інтернет-видання до безглуздя перекручують події в Україні. Лише за один останній місяць в Росії вийшло п’ять «фантастичних» книжок про війну Росії з Україною.
›››
За всіма ознаками українцям має урватися терпець і це чудово розуміють ті, хто тяжко завинив перед мирними, гостинними, добрими українцями. Не варто пояснювати хто і як завинив перед українцями в Україні , бо все давно відомо. Повторюватись не варто, бо на просте слово справедливості вже чигають сотні найманих професіоналів, готових на кількох фразах українського відчаю вибудувати потужну технологію боротьби з нетолерантністю, антисемітизмом, ксенофобією і націо-фашизмом.
›››
Серед міркувань на тему порятунку нації практично немає реальних проектів долання кризи дуже простим і зрозумілим для людської природи шляхом – зміцнення віри і консолідації в християнстві. Незалежно від партійних декларацій, в моменти прийняття рішень політики завжди керуються власними духовними цінностями. Їхнє розуміння перспективи держави мусить узгоджуватись з особистими символами віри. Це тільки формально держава є відділеною від церкви. Більшість громадян є християнами, тому логічно більшість народних представників у владі повинна вважати своїми саме християнську систему вартостей. Чому ж нас не покидає відчуття, ніби Україною насправді править не відокремлена, а відлучена від церкви система влади.
›››
Ніхто б не подумав, що в Україні й досі буде модним полювання на український буржуазний націоналізм. Висловлювання вітренківців і особливо Петра Симоненка до уваги не беруться як звичайні партійні заклинання – знак комуно приналежності. Найпослідовнішим, науково-підкованим борцем проти українського націоналізму чомусь вважається відомий нардеп, академік Дмитро Табачник. А яка послідовність у вишукуванні найменших проявів українського націоналізму! В цьому можна пересвідчитись, прочитавши його останнє інтерв’ю одному з інтернет-видань. Не менш цікаві і доволі емоційні коментарі відвідувачів сайту, яких пан Табачник дивним чином зумів довести до піку нервового збудження.
›››
Жити своїм розумом. Досягнути консенсусу у суспільстві. Виробити власну модель розвитку. Змінити виборче законодавство. Проводити ввічливу, але егоїстичну міжнародну політику. Такі правила зміцнення України запропонували провідні експерти у галузі національної безпеки.
›››
Хоча більшість парламентарів донедавна вимагали одночасних президентських і парламентських виборів, вони не сприйняли зробленої Президентом відповідної пропозиції тільки тому, що не мають намір змінювати виборче законодавство за партійними списками і не бажають обмежити власну недоторканність. З реальною недосяжністю і еліксиром політичного безсмертя звичайна грішна людина добровільно розлучитись не зможе. Депутати ніколи не виконають умов Президента, але це повинно продемонструвати суспільству нагальну потребу приборкання виборної державної структури, яка реально вийшла з-під впливу народу. Саме це є головним для мобілізації волі народу.
›››