“Форс-мажорні обставини нерідко змінюють плани людей. Але на все Божа воля!” – це уривок із повідомлення, яке позавчора пізно ввечері з’явилося на сайті фестивалю “Підкамінь”. Дійство перенесено на 24-26 серпня через техногенну катастрофу поблизу села Ожидів Буського району.
›››
Інколи, посилаючись на Володимира Винниченка, цитують: «Історію України не можна читати без брому». Ну а я, оце, розмірковую, чим запивати дискусію довкола «Музею совєцької окупації»?
›››
Доля Миколи Луківа здається парадоксальною. За три десятиліття творчого життя він випустив тридцять поетичних книжок, написав триста пісень, поміняв лише два місця роботи — 11 років працював у «Літературній Україні» і ось уже 22 роки незмінно очолює часопис «Дніпро». Здається, його шлях легкий: за книжками приходили літературні премії (ім. М. Островського, Г. Сковороди, В. Вернадського, С. Гулака-Артемовського), у періодиці друкувались добірки нових віршів, по радіо часто звучать його поезії, а останнім часом відбувся справжній вибух пісенного мистецтва Миколи Луківа. «От щасливчик долі!»,— мимоволі спадає на думку. Які джерела цього успіху? Чим він захищений? Певна розгадка криється в його біографії.
›››
24 та 25 серпня 2007 року у Гуляйполі відбудеться Другий музично-літературний андеграундовий фестиваль День незалежності з Махном. На гостей чекають дві доби шаленого степового драйву та справжнього махновського відпочинку.
›››
Європейське турне української групи «Океан Ельзи» стартувало в Мінську. Ажіотаж напередодні шоу був великий. І навіть перед входом у аеропорт «Мінськ-1», де 1 липня безпосередньо на льотному полі мав відбутися концерт під відкритим небом, зібралася багатотисячна юрба.
›››
Про книги в нас не дуже прийнято писати або говорити публічно. Тим паче про книги україномовні.А якщо вже трапляється, то в цьому завжди переважає нотка суму, а загальний зміст зводиться до переліку того, чого українській книзі та її промоції бракує та хто в цьому винен. Значно рідше випадає нагода повідомити про приватні спроби, скеровані змінити такий сумний стан речей.
›››
Коли співає чоловічий вокальний квартет «Гетьман», то мимоволі виникає образ чотирьох кремезних ватагів, до того ж сонячно усміхнених. О, які це потужні, чисті, красиві і, я б сказав, дисципліновані голоси! Напевно тому, що творчий шлях колективу розпочинався в ансамблі Збройних сил України.
›››
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
Доля Миколи Луківа здається парадоксальною. За три десятиліття творчого життя він випустив тридцять поетичних книжок, написав триста пісень, поміняв лише два місця роботи — 11 років працював у «Літературній Україні» і ось уже 22 роки незмінно очолює часопис «Дніпро». Здається, його шлях легкий: за книжками приходили літературні премії (ім. М. Островського, Г. Сковороди, В. Вернадського, С. Гулака-Артемовського), у періодиці друкувались добірки нових віршів, по радіо часто звучать його поезії, а останнім часом відбувся справжній вибух пісенного мистецтва Миколи Луківа. «От щасливчик долі!»,— мимоволі спадає на думку. Які джерела цього успіху? Чим він захищений? Певна розгадка криється в його біографії.
Коли співає чоловічий вокальний квартет «Гетьман», то мимоволі виникає образ чотирьох кремезних ватагів, до того ж сонячно усміхнених. О, які це потужні, чисті, красиві і, я б сказав, дисципліновані голоси! Напевно тому, що творчий шлях колективу розпочинався в ансамблі Збройних сил України.
