Згоджуючись на це «ювілейне інтерв’ю», пан Стригун пожартував: «Не дуже хочу, щоб до нас на урочистості приїхав президент, бо біля нього всі стрибатимуть, а про наше свято забудуть. Є й ще один небезпечний чоловічок — це Богдан Ступка, мій друг... Його шалена популярність також може задавити наше 90-річчя! Ну ви ж розумієте, що все це не всерйоз?».
›››
Чим довше в Україні триває політичне протистояння, тим менш зрозумілою здається ситуація не тільки стороннім спостерігачам, а й людям, котрі є частиною цього протистояння. Дедалі частіше чую запитання на кшталт: коли все це закінчиться? Причому таке запитання можна почути від творчої людини, викладача університету, працівника державної сфери, людини, що працює на автозаправці, та навіть консьєржа будинку, в якому мешкаю. Усі втомилися не тільки від щоденного потоку бруду та безглуздя, не тільки від підміни моралі «поняттями», а права — сумнівним й недосконалим законом, але найголовніше — від страху, що все це… не скінчиться ніколи.
›››
Є у Києві на Прорізній вулиці чудовий прихисток для душі, що має чудову назву – Молодий театр. Щоправда, не зважаючи на назву, в ньому працюють різні за віком актори. В атмосфері театру розлита розкутість, навіть по закутках не ховається бундючність. Бо ж Молодий театр молодий не тільки за назвою, а й за духом. Нема тут суворих охоронців в уніформі, нема вертушки на службовому вході, в адміністративних кімнатах чомусь часто сміються, а самі актори не проти перекинутися анекдотом з білетеркою або гардеробницею.
›››
3 грудня 2007 року виповнюється 285 років від дня народження Григорія Савича Сковороди. Сьогодні ми називаємо Григорія Сковороду перворозумом України, видатним філософом, талановитим поетом, будителем нації, людиною українського бароко — і водночас нашим сучасником, провісником нинішньої незалежної України. І це справедливо.
›››
Цей чоловік, не причетний до жодних антирадянських організацій (з членами Української Гельсінкської групи познайомився вже в таборах), був визнаний особливо небезпечним державним злочинцем у Кіровоградському обласному суді і засуджений до шести років позбавлення волі у ВТК посиленого режиму. Власне, тільки за те, що мав сміливість аналізувати економічний та суспільний лад тодішньої держави, задумуватись над тим, що суспільство має контролювати владу.
›››
Громадяни нашої країни задоволені власним життям менше, ніж мешканці всіх інших європейських країн. Втім, завжди знайдеться людина, яка скаже: “Життя прекрасне. А кого воно не влаштовує – сам винен”. Звідки береться їхня впевненість?
›››
Життя художника і музиканта Валерія Вітера напрочуд яскраве, бурхливе, насичене і навіть феєричне. Він пізнав велику славу в “епоху ансамблю “Кобзи” (в якому Вітер був солістом), і тепер пожинає стійке визнання, бо ніколи не почиває на лаврах. Цікаво що при неймовірній творчій і подієвій насиченості долі Валерій Вітер завжди виглядає спокійно-врівноваженим й усміхненим. Може, це і є рецептом його молодості. Валерій перейшов шістдесятилітній рубіж, а виглядає юнаком, таким собі нев'янучим вундеркіндом.
›››
Цього дня 135 років тому народився поет, письменник і художник Богдан Лепкий. Більшу частину свого життя він прожив у Польщі, Австрії та Німеччині, але і там викладав українську мову та літературу, видавав українські книги, писав українською мовою вірші та прозу.
›››
Народний артист України Анатолій Матвійчук нагадує мені трудівника, який намагається збільшити добробут не за рахунок розширення посівних площ, а завдяки послідовній і вдячній праці на обраній ниві, яка органічно переходить у сад, далі – в ліс, потім - в річку й озеро, де колишеться Небо. Цими угіддями він проходить як поет, композитор, співак. З року в рік принципово відстоює одні і ті ж речі – вічні цінності людства, і з огляду на теперішні реалії виглядає білою вороною, тобто ніби перебуває поза часом, котрий сьогодні багатьма трактується так: бути сучасним – значить, бути кон’юнктурним.
›››