Ігор Закус має колоритне прізвище, яке одразу запам’ятовується, і зовнішність рафінованого інтелігента, але без цукру, бо за характером він відверто-щирий і принциповий, як у музиці, так і в житті. Не сприймає найменшу фальш, адже Богом йому дано так чисто інтонувати на бас-гітарі, що іноді його гра здається проявом незбагнених можливостей людини-феномена. Та сам Ігор Закус – людина самокритична, ярлик “Найкращий бас-гітарист України” сприймає з іронічною посмішкою, бо розуміє, що вчорашній Закус має певні недоліки, а от сьогоднішній Закус – вже кращий, а завтра буде ще досконаліший.
›››
Днями російський режисер, творець мультфільму «Жыл-был пес» Едуард Назаров побував в Одесі, де проходив 14-й міжнародний фестиваль «Крок», президентом якого він є.
›››
Постать цієї яскравої красуні викликає особисто в мене асоціацію з крилатими словами “Комсомолка, спортсменка, студентка, красуня!” з легендарного фільму “Кавказька полонянка”. До Кароліни ця “характеристика” має повне відношення: вона “зачепила” піонерсько-комсольське виховання, навчалася в спортивній школі олімпійського резерву у Києві, закінчила торгово-економічний інститут і, врешті, стала телеведучою, бізнесвумен, і, здається, вже і артисткою. Віднедавна у Кароліни з'явилась ще одна робота: вона посіла посаду директора компанії “ICMG”, котра проводить міжнародний джазовий фестиваль “До#Дж”, організовує великі концерти і свята.
›››
Киянин Володимир Куриленко не став видатним спортсменом або знаменитим будівельником тому, що став барабанщиком. Але яким! Розпочавши кар'єру музиканта лише в двадцять років, він одразу потрапив у середовище феноменальних майстрів-імпровізаторів, котрі швидко сприйняли Куриленка за свого. Невдовзі з ним стало зручно виступати всім, бо він грав не просто як умів, а як хотів, тобто всі ритмічні й технічні труднощі долав легко і натхненно.
›››
Політика – дітище сучасного капіталізованого світу, бо саме з розвитком торгового світу – купців, бояр та найнятих ними людей, і почалася розгортатися політична боротьба. І так, разом з такою боротьбою за вплив на уми свого чи чужих народів, і почався розвиток політики. А що насправді людина може діяти всього двома шляхами – або щось робити, або – ні, то і вплив теж був відповідний. З тих часів змінилися методи підкупу чи переманювання на свій бік політичної еліти чи наділених владою можновладців, які могли би забезпечити тобі інтелектуальну, фінансову чи владну підтримку, незначно змінилися методи боротьби за крісло верховного правителя – крім звичних вбивств і отруєнь до них додалися ще й механізми виборів, але методи впливу на народ залишилися поділеними на тих же два критерії – той, хто вже наділений владою, все так же намагається тримати його в покорі і залежності, а той, хто нею обділений – закликає до революційної боротьби.
›››
Уперше із загадковим, струнко-кремезним чоловіком на дивне ім'я Голтіс я познайомився в 2004 році, коли він як охоронець супроводжував у Києві всесвітньо відомого письменника Пауло Куельо. Тоді ми в телеграфній манері поспілкувались на теми літератури і цілительства. Потім я втратив Голтіса з поля зору. Навесні 2007 року відбулася триваліша зустріч в Українському фонді культури, де Голтіс, «проявившись» зовсім в іншій іпостасі — фотохудожника, влаштував персональну виставку. Більшість представлених робіт були справжніми шедеврами і відображали подорожі Голтіса.
›››
Провід ОУН з глибоким сумом сповіщає українців, що 9 вересня 2007 року у Києві на 95-му році життя відійшов у вічність Василь Степанович Кук – останній головнокомандуючий Української Повстанської Армії, один з провідних діячів революційної Організації Українських Націоналістів часів збройної боротьби за незалежність, автор ряду публікацій на тему національно-визвольних змагань, керівник наукового відділу Всеукраїнського Братства ветеранів ОУН-УПА
›››