В українській столиці на вулиці Костьольній, практично поруч з галасливим Майданом Незалежності, розташована затишна галерея «Грифон», у сокровенній тиші якої делікатно переміщаються поціновувачі образотворчого мистецтва. Коли вони знову виринають на вулицю, то керамічний грифон (згідно з грецьким міфом, казкові птахолеви охороняють золоті скарби) над входом однозначно підморгує пронизливим оком: найбільші скарби накопичуються в душах, а не в кишенях. Галерея — справжня творча лабораторія, оскільки нею керує не функціонер при мистецтві, а художник Микола Овчінніков.  ›››

Молоді митці та прихильники високого академічного професійного мистецтва цього разу — та й, зрештою, як і завжди — не мають приводу для радості. І не тому, що вони хронічні песимісти — зовсім навпаки: вони вірять, сподіваються на зміни...  ›››

І хоч саме до 1 червня приурочені, як правило, різні святкові заходи, наприклад, відкриття пришкільних таборів літнього відпочинку, як у багатьох областях цього року, але все ж за святами надходять будні, і проблем не стає менше. В Україні зросла кількість випадків фізичного та психологічного насилля над дітьми, про що свідчить безпристрасна статистика. Беззахисність починається іноді з першого подиху дитини.  ›››

На музичному небосхилі України з’явилася досить яскрава зірочка — співачка Млада. Її візиткою став дебютний альбом «Ой весна, весна...», у якому вона представила власне бачення українських народних пісень у джазових аранжуваннях. До запису альбому були залучені відомі українські джазові музиканти — Володимир Шабалтас (гітара), Олексій Саранчин (клавішні), Віталій Іванов (саксофон), Денис Дудко (контрабас) та інші.  ›››

Є на Подолі, на вулиці Григорія Сковороди, 12/8, церква Миколи Набережного, що перебуває в державному реєстрі історичних пам’яток. Цей шедевр українського бароко створив видатний зодчий Іван Григорович-Барський. Церкву побудовано в 1772–1775 роках на місці старовинного дерев’яного храму, знищеного пожежею. Нині в її іконостасі є ікона Миколи Чудотворця, написана на липовій дошці, яка пережила пожежу 1811 року і лишилася неушкодженою.  ›››

Зі співачкою Катею Chilly я вперше познайомився в столичному приватному театрі “ДАХ”. За секунду до затемнення в залі я шаснув на запропоноване мені місце, поруч зі мною улаштувався хлопчик-горобчик. А народ далі прибував у маленьку глядачеву залу, розміщуючись за рахунок ущільнення. Я жартівливо сказав “горобчикові”: “У крайньому разі я примощуся на ліхтарі (поруч на підлозі, що переходила в сцену, справді стояв величезний театральний ліхтар) і візьму тебе на ручки”. Горобчик-хлопчик весело погодився.  ›››

Без праці не буде нічого, адже, як свідчить вірменська народна мудрість: “Не вдариш об глек, дзвону не почуєш”, – але деколи не таланить: “Невдаха піде до моря – і те пересохне”, – а коли все ж таланить у роботі, треба знати міру, бо: “Перевантажений караван далеко не піде”.  ›››

Якщо англієць говорить «Мій будинок — моя фортеця», то для українця буде влучним вислів «Моя родина — моя фортеця». Однак від початку ХХ століття українська сімейна фортеця опинилася в облозі. Перший бліцкриг здійснила влада Рад, що перемогла 1917 р. Вже за кілька десятиліть її існування була «зломлена» традиційна модель родини і нівельована потреба населення у трьох дітях і більше. До моменту розпаду Радянського Союзу в Україні існувала інерція падіння народжуваності на тлі глибокої корозії сімейних цінностей.  ›››

Народний художник України Михайло Ряснянський народився в травні і цей потужний заряд енергії творення, яким буяє травнева природа, позначив оптимізмом усе його багатогранне життя. Він був підлітком, коли почалася Велика Вітчизняна війна, а сімнадцятилітнім уже воював у складі сто восьмої стрілецької дивізії, був тяжко поранений і контужений. І всі сім місяців у оренбурзькому госпіталі малював. Всі життєві випробування сприймав стійко й з почуттям гумору, а бойовий дух вкладав у творчість і завжди відстоював свої світлі переконання, захищаючи високі ідеали нашого образотворчого мистецтва.  ›››

Українська делегація, яку очолила керівник Всеукраїнського Благодійного Фонду «За гідність людини!» п-і Ґєня Самборська, повернулася після участі у ІV Світовому Конгресі Родин у Варшаві під гаслом: «Родина є весною для Європи та світу».  ›››